Вікіпедія

Плазмовий дисплей: відмінності між версіями

Стаття Обговорення

Плазмовий дисплей (редагувати)

Версія за 19:33, 10 грудня 2015

8864 байти вилучено ,  7 років тому
Замінено вміст на « Категорія:Технології дисплеїв»
[перевірена версія][неперевірена версія]
м (Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни)
(Замінено вміст на « Категорія:Технології дисплеїв»)
{{Без джерел|дата=травень 2014}}
[[Файл:Plasma display.jpg|thumb|200px|Плазмовий телевізор]]
[[Файл:Plasma-display-composition.svg|thumb|200px|Будова плазмової панелі]]
'''Плазмовий дисплей''' (або Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, [[дисплей]], дія якого ґрунтується на явищі свічення [[люмінофор]]у під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при [[Газовий розряд|електричному розряді]] в йонізованому газі, тобто у [[Плазма (агрегатний стан)|плазмі]].
 
== Будова ==
Плазмова панель являє собою матрицю [[газ]]онаповнених комірок, уміщених між двома паралельними [[Скло|скляними]] пластинами, всередині яких розташовані прозорі [[електрод]]и, що утворюють шини сканування, підсвічування та адресації. Розряд у газі відбувається між розрядними [[електрод]]ами (сканування та підсвічування) на лицевому боці екрану і електродом адресації на зворотному боці.
 
Особливості конструкції:
* субпіксель плазмової панелі має розміри 200 мкм x 200 мкм x 100 мкм;
* передній електрод виготовляється з оксиду [[індій|індію]] та [[олово|олова]], оскільки він проводить [[Електричний струм|струм]] і максимально прозорий;
* при протіканні великих струмів по досить великому плазмовому екрану через опір провідників виникає суттєве падіння напруги, що призводить до спотворень сигналу, у зв'язку з чим додають проміжні провідники з [[хром]]у, незважаючи на його непрозорість;
* для створення плазми комірки зазвичай заповнюються газами — [[неон]]ом або [[ксенон]]ом (рідше використовується [[гелій]] і [[аргон]], або, частіше, їх суміші) з додаванням [[ртуть|ртуті]].
 
Хімічний склад [[люмінофор]]у:
* Зелений: Zn<sub>2</sub>SiO<sub>4</sub>:Mn<sup>2+</sup> / BaAl<sub>12</sub>O<sub>19</sub>:Mn<sup>2+</sup>;</sup>+ / YBO<sub>3</sub>:Tb / (Y, Gd) BO<sub>3</sub>:Eu <ref>[http://www.faqs.org/patents/app/20090146566 PLASMA DISPLAY PANEL]</ref>
* Червоний: Y<sub>2</sub>O<sub>3</sub>:Eu<sup>3+</sup> / Y<sub>0,65</sub>Gd<sub>0,35</sub>BO<sub>3</sub>:Eu<sup>3+</sup>
* Синій: BaMgAl<sub>10</sub>O<sub>17</sub>:Eu<sup>2+</sup>
 
Наявна проблема [[адресація|адресації]] мільйонів [[піксель|пікселів]] вирішується розташуванням пари передніх доріжок у вигляді рядків (шини сканування і підсвічування), а кожної задньої доріжки у вигляді стовпців (шина адресації). Внутрішня електроніка плазмових екранів автоматично вибирає потрібні пікселі. Ця операція проходить швидше, ніж сканування променем на моніторах з [[ЕПТ]]. В останніх моделях плазмових панелей оновлення екрану відбувається на частотах 400—600 Гц, що дозволяє людському оку не помічати мерехтіння екрану.
 
== Принцип дії ==
Робота плазмової панелі складається з трьох етапів:
# '''ініціалізація''', в ході якої впорядковується положення зарядів середовища та його підготовка до наступного етапу (адресації). При цьому на електроді адресації напруга відсутня, а на електрод сканування відносно електроду підсвічування подається [[Електричний імпульс|імпульс]] ініціалізації, що має східчасту форму. На першій сходинці цього імпульсу впорядковується розташування іонізованого газового середовища, на другій — розряд у газі, а на третій — завершення упорядкування.
# '''адресація''', в ході якої відбувається підготовка пікселя до підсвічування. На шину адресації подається позитивний імпульс (+75 В), а на шину сканування негативний (-75 В). На шині підсвічування напруга встановлюється рівною +150 В.
# '''підсвічування''', в ході якого на шину сканування подається позитивний, а на шину підсвічування негативний імпульс, рівний 190 В. Сума потенціалів [[йон]]ів на кожній шині і додаткових імпульсів призводить до перевищення порогового потенціалу і розряду в газовому середовищі. Після розряду відбувається повторний розподіл іонів біля шин сканування і підсвічування. Зміна полярності імпульсів призводить до повторного розряду у плазмі. Таким чином, зміною полярності імпульсів забезпечується багаторазовий розряд комірки.
 
Один цикл «ініціалізація — адресація — підсвічування» формує одне підполе зображення. Додаючи декілька підполів можна забезпечувати зображення заданої [[яскравість|яскравості]] і [[контраст]]у. У стандартному виконанні кожен кадр плазмової панелі формується додаванням восьми підполів.
 
Таким чином, при підведенні до електродів високочастотної напруги, відбувається [[йонізація]] газу або утворення плазми. У плазмі відбувається ємнісний високочастотний розряд, що викликає [[ультрафіолет]]ове випромінювання, яке спричиняє свічення люмінофора: червоне, зелене або синє. Це свічення, проходячи через передню скляну пластину, потрапляє в око глядача.
 
== Переваги і недоліки ==
Переваги:
* висока контрастність;
* глибина кольорів;
 
Недоліки:
* недовговічність (у середньому 30000 годин, вигоряння дисплея, як наслідок високих робочих температур);
* особливо видна пікселізація при відхиленні по вертикалі кута огляду, що також відбувається за рахунок виділення значної кількості тепла.
 
== Основні виробники плазмових панелей ==
 
* [[Panasonic Corporation]] (раніше [[Matsushita]])
* [[Samsung Electronics]]
* [[LG Electronics]]
* [[Gradiente]]
* [[Lanix]]
* [[ProScan]]
* [[Sanyo]]
* [[Funai]]
* [[Magnavox]]
* [[Toshiba]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Технології дисплеїв]]
Анонімний користувач
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/17191505