Фульхенсіо Батиста: відмінності між версіями

Народився Фульхенсіо Батиста [[16 січня]] [[1901]] року. Служив [[Сержант|сержантом]] в кубинській армії. Разом з Пабло Родрігесом Батиста очолював конспіративну організацію «Військовий союз Колумбії» (за назвою військового містечка в [[Гавана|Гавані]]). Союз відіграв важливу роль у відстороненні від влади диктатора [[Херардо Мачадо|Мачадо]] в серпні [[1933]] року. Очолив після цього уряд [[Мануель де Сеспедес]], який також мало влаштовував сержантів. «Військовий союз», що об'єднався з низкою інших організацій виступав проти Сеспедеса, ініціював створення [[Військова хунта|Революційної хунти]], яка прийняла рішення домогтися сформування такого уряду, який зумів би протистояти американському впливу. До цього часу Кубу, експорт якої повністю залежав від Штатів, можна було називати напівколонією [[США]].

 

 

У ніч на [[5 вересня]] [[1933]] року хунта взяла владу в свої руки. Була утворена Урядова виконавча комісія з п'яти осіб на чолі з професором університету [[Роберто Грау Сан-Мартін]]ом. Сержанти, яким вдалося повести за собою основну солдатську масу, захопили владу в провінціях. У Тимчасовому уряді з перших днів розгорнулася боротьба між прихильниками і супротивниками контактів зі Сполученими Штатами. Глава уряду — Грау Сан-Мартін — належав до проамериканського табору. Проте США не поспішали з визнанням Тимчасового уряду. Вони пообіцяли визнати його, якщо вона доведе, що «здатне підтримати порядок». Поряд з цим, незважаючи на заклики сенату проявляти обережність, президент [[Рузвельт Франклін|Рузвельт]] все ж направив кораблі в кубинські води. Таку реакцію Вашингтона викликали плани Тимчасового уряду, які здались занадто радикальними: гасло «Куба для кубинців». Однак могутній сусід марно хвилювався. Хунта, всупереч своїм деклараціям, зосередила всі свої зусилля на проблемі визнання її Вашингтоном. Вона поспішила оголосити, що у неї немає нічого спільного з [[Комунізм|комуністами]], що вона твердо має намір виконувати договори, укладені раніше з іноземними державами, а також фінансові зобов'язання перед ними. Уряд всіляко намагалося підірвати вплив [[Профспілка|профспілок]] і направив війська на розгін робочих [[Демонстрація|демонстрацій]] і [[Мітинг|мітингів]].