Джо Байден: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 27:
}}
 
'''ДжозефДжо́зеф «Джо» Робінетт Байден молодший''' ('''Джо Байден'''; {{lang-en|Joseph "Joe" Robinette Biden, Jr.}}; {{н}}[[20 листопада]] [[1942]], [[Скрентон]], [[Пенсильванія]], [[США]]) — [[американці|американський]] [[політик]] [[ірландці|ірландського походження]], сенатор США від штату [[Делавер]] (з 1973), член [[демократична партія США|демократичної партії]]. Кандидат у президенти США від Демократичної партії. [[Барак Обама]] вибрав Джозефа Байдена як кандидата на пост віце-президента [[23 серпня]] [[2008]]; вибраний у листопаді 2008 віце-президентом США. Інавгурація нових перших осіб держави відбулася в січні 2009. Раніше він двічі, у [[1988]] і [[2008]] виставляв свою кандидатуру на виборах президента США, але обидва рази знімав свою кандидатуру на самому початку в кожній із кампаній.
 
Джозеф Байден став сенатором у віці 30 років у 1973 й відтоді переобирався від штату Делавер. Зараз Байден працює на шостому терміні в Сенаті: у нього найдовший досвід праці в Сенаті серед сенаторів від Делаверу. Голова Комітету зарубіжних стосунків в 110-му Конгресі, Байден працював на цьому посту і в минулому; служив також головою Комітету судової влади Сенату. Автор резолюції Сенату про початок військової операції проти [[Югославія|Югославії]] в [[1999]].
Рядок 34:
Джо Байден народився [[20 листопада]] [[1942]] в [[Скрентон]]і, [[Пенсильванія]], в католицькій родині вихідців з Ірландії. Його батька звали Джозеф Робінетт Байден старший (Joseph Robinette Biden senior), а мати — Катрін Євгенія «Джин» Фіннеґан (Catherine Eugenia «Jean» Finnegan). Джозеф був старшою дитиною в сім'ї, один з його дідів був сенатором від штату Пенсильванія. Коли Джозефу було 10 років, його сім'я переїхала в Клеймонт, штат Делавер, де батько Байдена продавав автомобілі.
 
У [[1961]] Байден закінчив католицьку підготовчу школу «''Archmere Academy''», де захоплювався спортом, грав у футбол. Вищу освіту він здобув в Університеті Делавера в [[Нью-Арк]]у, де вивчав історію і політичні науки. Після закінчення університету в [[1965]] Байден вирішив почати кар'єру юриста, поступив в юридичний коледж Сірак'юс в [[Нью-Йорк]]у, який закінчив в [[1968]] із ступенем доктора правознавства. Відомо, що в юності Байден страждав від заїкання, але зумів його вилікувати. Крім того, через астму він був змушений кинути гру у футбол і з цієї ж причини не відправився воювати до [[В'єтнам]]у.
 
У [[1969]] Байден увійшов до адвокатської колегії Делавера і працював у Вілмінгтоні, де згодом заснував власну адвокатську фірму. У Вілмінгтоне Байден зіткнувся з важкою проблемою расової сегрегації. У 1970 Байден успішно балотувався в окружну раду округу Ньюкасл в штаті Делавер і був його членом з 1970 до 1972.
 
=== Сенатор ===
У 1972 вибраний в Сенат США від Демократичної партії завдяки енергійній передвиборній кампанії, випередивши на 1,4 відсотка голосів популярного республіканського кандидата Кейла Боґґса (Cale Boggs). Незабаром після перемоги Байдена на виборах його дружина Нейлія Гантер (Neilia Hunter), з якою він познайомився під час навчання в юридичному коледжі, і дочка Наомі Христина (Naomi Christina) загинули в автомобільній катастрофі, а сини Джозеф Байден III (Joseph Biden III) і Роберт Гантер (Robert Hunter) отримали важкі опіки. Байден хотів відмовитися від посади, але за наполяганням глави Демократичної партії [[Майк Менсфілд|Майка Менсфілда]] (Mike Mansfield), все ж погодився зайняти цю посаду. Байден знаходився в лікарні поряд з синами, коли 3 січня 1973 його посада була затверджена в Сенаті, що зробило його одним з наймолодших сенаторів в історії США при віковому цензі для цієї посади в 30 років.
 
У Сенаті увійшов до складу комітетів із зовнішньої політики і правової політики і активно зайнявся законодавчою діяльністю: висував поправки в закони про довкілля і захист прав споживачів. Він критикував Сенат за слабкість по відношенню до уряду США. У 1974 журнал Time включив Байдена в список «200 осіб майбутнього». У січні 1975 Байден увійшов до зовнішньополітичного комітету, а в січні 1977 став членом юридичного комітету Сенату США.