Готична архітектура: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення |
|||
Рядок 37:
== Молитва — як товар ==
Англійські дослідники схильні вважати, що саме в добу готики склалася уява про молитву ченця — як товар. Військовий стан і лицарство вносило платню в [[монастир]] і відбувало на чергову [[війна|війну]], тоді як ченці молили бога щодо перемоги чи на спомин загиблої в військових сутичках душі. Суттєвому збагаченню монастирів і абатств сприяла і розповсюджена практика паломництв. [[Паломництво]] пропагувалося і підтримувалося церквою,
Збори пожертв на побудову храмів супроводжувались справжніми махінаціями ченців, що мандрували з реліквіями і торгували [[індульгенція]]ми. Аби обмежити використання сумнівних реліквій, [[Латеранський собор]] 1215 року був вимушений заборонити їх використання. Паризький [[прелат]] П'єр де Шантр в [[1180]] році писав : {{cquote| Важкий гріх будувати церкви так, як це робиться в наші часи. Монастирські споруди і собори будують з застосуванням жадоби та омани, хитрощів брехні, нещирих проповідей .}}
Рядок 256:
Амбітні проекти виникають не тільки в столичних містах нідерландських провінцій, а й в невеличких містах на кшталт Зірікзе, що південніше [[Роттердам]]у. За проектом, вежа монастирської церкви Св. Льовена мала мати п'ять ярусів попри фігурний дах, але встигли вибудувати лише велетенські два нижні.
Окрім сакральних споруд, значного розвитку досягло створення світських за призначенням готичних споруд — ратуш, гільдійських будинків, ринків. Розкута ініціатива городян і архітекторів сприяла надзвичайному їх поширенню і різноманітності образного ладу, якого в добу готики не мала жодна з країн Західної Європи. Нижні поверхи відводили під склади чи крамниці, верхні слугували для засідань міського самоврядування та керівників гільдій. Серед найстаріших зі збережених готичних гільдій — Палата сукновалів в місті [[Іпр]], закінчена в [[1304]] р. Палата сукновалів була значно пошкоджена в роки 1-ї світової війни і реставрована в повоєнні часи. Захоплення сучасників викликали її розміри, схожі з невеликим собором, візерунки і краса ліній, схожі з палацами Венеції. Фасад споруди сягав 135 м завдовжки і мав вежу 70 метрів заввишки. Висотною домінантою багатого історичного міста [[Брюгге]] була і залишилась велична вежа Торгових рядів (1283–1364 рр.), більш схожих з іншими зразками національної архітектури, позбавлених легковажних візерунків і зайвих дрібниць. Риси пізньої готики притаманні іншим світським спорудам міського самоврядування в містах [[Льовен]], [[Ауденарде]], [[Брюссель]], які створені вже в 15 та 16 століттях.
Рядок 282:
Файл:Florenca122.jpg|Санта Марія дель Фйоре, інтер'єр.
</gallery>
Ясна побудова і "зальність
<gallery>
Рядок 289:
</gallery>
Найбільш «готичною» спорудою Італії став Міланський собор, зберігаючи і готичність, і парадоксальність. Цьому сприяли і географічна
== Джерела ==
|