Ноема: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:1795-William-Blake-Naomi-entreating-Ruth-Orpah.jpg|thumb|«Ноема просить Рут і Орпу повертатися в землю Моав». Гравюра [[Вільям Блейк|Вільяма Блейка]] (1795)]]
'''Ноема'''( ({{lang-he|נעמי}}- приємна, дружня) — дружина [[Елімелех]]а і свекруха [[Рут (біблійна особа)|Рут]], одна з головних фігур [[Книга Рут|Книги Рут]].
 
Ноема разом з чоловіком та двома синами перебралися в [[Моав]] через сильний голод у [[Вифлеєм]]і, де вони жили раніше. Згодом помер Елімелех, чоловік Ноеми, і вона лишилася сама з двома синами. Сини одружились з моавитянками: одну звали Орпа, а другій&nbsp;— Рут. І жили вони там близько 10 років. Але згодом померли й її сини: Махлон і Кілйон. Ноема лишилась сама по смерті обох синів і свого чоловіка. Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моаву до Вифлеєму, бо почула що там голод минув. По дорозі вона відпустила своїх овдовілих невісток. Орпа пішла від неї, а Рут залишилася. Як вони прийшли у Вифлеєм, то жінки розпитували, чи не Ноема це? Тоді Ноема сказала: «Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе.<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=rut#r1 Рут 1:20]</ref>»? тим самим підкреслюючи значення свого імені. Рут розділяла з Ноемою весь тягар їхнього життя, збираючи колосся і приносячи їх свекрусі. Володар поля, поважний вифлеємлянин [[Боаз|Вооз]], далекий родич її померлого чоловіка, захоплений її доброчесністю і красою одружується з молодою Рут. Коли Ноема дізнається, про увагу і доброту Боаза до Рут, вона радить Рут наблизитися до нього:
{{Цитата|
Вимийсь, отже, намастись та зберись у своє убрання й зійди на тік, але так, щоб він тебе не впізнав, поки не скінчить їсти й пити. Якже він ляже спати, запам'ятай собі місце, де він ляже; потім підеш, відкриєш його ноги та й ляжеш там; а він уже тобі скаже, що маєш робити.<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=rut#r3 Рут 3:3-4]</ref>}}