Хурито-урартські мови: відмінності між версіями

'''Хуррито-урартські мови''' – — вимерла родина мов, носії яких проживали на [[Близький Схід|Близькому Сході]], на [[Закавказзя|Закавказзі]], на півночі [[Месопотамія|Месопотамії]] та південному сході [[Мала Азія|Малої Азії]]. Родина складалася з двох мов: [[Хурритська мова|хурритської]] та [[урартська мова|урартської]].

== Класифікація ==

За морфологічними критеріями –&nbsp;— це мови [[Аглютинативні мови|аглютинативні]] та [[Ергативні мови|ергативні]], що зближує їх з [[Шумерська мова|шумерською]] та іншими вимерлими неіндоєвропейськими та несемітськими мовами древнього Близького Сходу. На думку [[Дьяконов Ігор Михайлович|І. Дьяконова]], ці мови споріднені з кавказькими [[Нахсько-дагестанські мови|нахсько-дагестанськими мовами]]<ref>''Дьяконов И. М.'' Языки древней Передней Азии. &nbsp;— М., 1967.</ref>.

Хурритська мова спричинила вплив на [[Хеттська мова|хетську мову]], а урартська –&nbsp;— на [[Вірменська мова|вірменську]].

Дослідники [[Етеокіпрська мова|етеокіпрської мови]] знаходять формальну схожість низки морфем з хурритськими, однак питання про спорідненість не розв’язанерозв'язане через недостатню дослідженість.

== Література ==

* ''Дьяконов И. М., Старостин С. А.'' Хуррито-урартские и восточнокавказские языки // «Древний Восток. Этнокультурные связи». &nbsp;— М.: «Наука», Главная редакция восточной литературы, 1988. &nbsp;— С. 164-207164–207.

* ''Хачикян М. Л.'' Хурритский и урартский языки. &nbsp;— Ер., 1985.

* ''Дьяконов И. М.'' Хурритский и урартский языки // Языки Азии и Африки. &nbsp;— М., 1979. &nbsp;— Т. 3.

* ''Diakonoff, I. M.'' Hurrisch und Urartäisch // Münchener Studien zur Sprachwissenschaft, Beiheft Neue Folge 6 translated from Russian by Karl Sdrembek. &nbsp;— München, 1971.

* ''Дьяконов И. М.'' Языки древней Передней Азии. &nbsp;— М., 1967.