Штюкофен: відмінності між версіями

123 байти вилучено ,  6 років тому
нема опису редагування
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
[[FileФайл:StuckofenStückofen Turner.jpgPNG|thumb| Штюкофен. 15 - 16 століття. ]]
[[FileФайл:Vordernberger Stückofen (elliptisch) - Um 1700.jpg|thumb| Штюкофен. ]]
 
'''Штюкофен''' ({{lang-de|Stückofen}}) - — металургійна піч для виробництва заліза, в якій в залежності від умов процесу можна було отримувати або сиродутне залізо - — крицю (у напівтвердому стані, у вигляді шматка) або рідкий [[Чавун|чавун]]. В штюкофенах у німців й подібних їм печах у інших народів вперше в історії європейської металургії було отримано залізо не тільки у напівтвердому, а й у рідкому стані. (у вигляді чавуну).
 
== Назва ==
Назва "«штукофен"» походить від німецьких слів ''Stück''&nbsp;— - "«шматок"», "«криця"» й ''ofen'' -&nbsp;— піч. У німецькій мові також трапляється назва ''Wolfofen'', де ''Wolf'' означає "«криця"». У французів такі печі називалися ''fourneau a loupe'', у англійців ''high bloomery furnace'', у шведів селянськими або осмундівськими від "«осмунд" -»&nbsp;— криця. Штукофенам співставляють також [[Домниця (піч)|домниці]].<ref name="ЭСБЕ"> [[:s:ru:ЭСБЕ/Доменное производство|Доменное производство]]. // {{ЭСБЕ}} Том Х <sup> А </sup> (книга 20).&nbsp;— СПб.&nbsp;— 1893.&nbsp;— стр. 947. </ref>
 
== Історія ==
Протягом двох тисячоліть у [[Європа|Європі]] для виробництва заліза користувалися невеличкими [[Сиродутне горно|сиродутними горнами]]. Однак, такі горна були малопродуктивними і зростання попиту на метал примусило металургів шукати методи підвищення продуктивності горен. У Південно-Західній Європі, спочатку у іспанських, а потім і у французьких Перенеях були розроблені горна, що отримали назву [[Каталонське горно|каталонських]], в яких зростання продуктивності було досягнуто інтенсифікацією подачі дуття і неприривністтю процесу. У Північній Європі, у Скандинавії й у Альпах в VII - VIIIVII–VIII століттях металурги почали будувати більші горна, вищі від зросту людини, які на початок 2-го тисячоліття будувалися вже заввишки понад 4 &nbsp;м. В середині ХІІІ століття штукофени використовувалися у [[Зіген|Зігені]]і у [[Німеччина|Німеччині]]. <ref name="BF"> [http://books.google.com.ua/books?id=n7oOAAAAQAAJ&pg=PA6&dq=Blauofen&hl=en&ei=6s7ITofZEMLX8gPzp4R1&sa=X&oi=book_result&ct=result&redir_esc=y#v=onepage&q=St%C3%BCckofen&f=false Blast furnace&nbsp;— Theory and Practice]. Volume I. New York, 1984. Pp. 5&nbsp;— 8. ]</ref>
 
На території України з ХІІІ ст. в окремих місцях з’явилисяз'явилися домниці, які можна порівняти з високими печами типу штукофен західного середньовіччя. <ref name=”РМВУ”"РМВУ"> Развитие металлургии в Украинской ССР.&nbsp;— Киев.: Наукова думка, 1980.&nbsp;— 960 с., ил. </ref>
 
Опис штюкофена є у книзі [[Ґеорґіус Аґрікола|Агріколи]] "«[[De Re Metallica]]"».
 
== Будова ==
Штукофени являли собою циліндричну піч, розширену всередині, заввишки від 6 до 15 [[фут]]ів, горішній отвір біля 1 1/3 фута, у широкій частині посередині 4 фути, а знизу на дні 2 1/2 фути.
 
== Робота ==
Крицю виймали щоденно. Тижнева виробка заліза доходила до 250 [[пуд]]ів. <ref name="ЭСБЕ>" [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/37961/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5 Энциклопедический словарь. Брокгауз - Ефрон. Том Х <sup> А </sup> (книга 20). - СПб. - 1893. - стр. 947. ] </ref> Штюкофен давав від 100 до 150 тон металу на рік, навіть якщо не працював під час посушливого літа, коли річки були не дуже повноводні для забеспечення повітродувних засобів енергією. <ref name="BF>" [http://books.google.com.ua/books?id=n7oOAAAAQAAJ&pg=PA6&dq=Blauofen&hl=en&ei=6s7ITofZEMLX8gPzp4R1&sa=X&oi=book_result&ct=result&redir_esc=y#v=onepage&q=St%C3%BCckofen&f=false Blast furnace – Theory and Practice. Volume I. New York, 1984. Pp. 5 – 8. ] </ref>
 
Продукт отримували твердим або інколи незначно оплавленим. При відхиленях від процесу отримували чавун, який виходив з печі у рідкому стані під час випуску шлаку. Чавун був ламким і не піддавався куванню й вважався браком. Скоріш за все чавун був несподіванкою для середньовічних металургів. Вважався браком. Його завантажували у штукофен і ще раз переплавляли.
 
Згодом знайшли застосування й для нього -&nbsp;— у виготовленні ливарних виробів. Потім освоїли виробництво заліза з чавуну.
 
== Див. також ==
{{Commonscat|Stückofen}}
* [[Домниця (піч)|Домниця]].
* [[Бляуофен]].
* [[Історія металургії заліза]].
 
== Посилання ==
{{примітки}}
<references/>
 
[[Категорія:Металургія]]
[[Категорія:Печі]]