Відкрити головне меню

Зміни

[[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію]] Белль отримав у [[1972]] році «за [[творчість]], у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим [[мистецтво]]м створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродження [[німецька література|німецької літератури]]».
 
У 1942 році Белль одружився з Анною Марі Чех, яка народила йому двох синів. Разом із дружиною Белль перекладав твори на [[німецька мова|німецьку мову]] таких американських письменників, як [[Маламуд, Бернард|Бернард Маламуд]] і [[Селінджер]].
 
На той час, коли Белль одержав Нобелівську премію, його книги стали широко відомі не тільки в [[Західна Німеччина|Західній]], але й у [[Східна Німеччина|Східній Німеччині]] і навіть у [[Радянський Союз|Радянському Союзі]], де було розпродано кілька мільйонів екземплярів його творів. Разом з тим Белль зіграв помітну роль у діяльності [[ПенПЕН-клуб|Пен-клубу]]у, міжнародної письменницької організації, за допомогою якої він надавав підтримку письменникам, що піддавалися утискам у країнах комуністичного режиму. Після того як [[Солженіцин Олександр|Олександр Солженіцин]] в [[1974]] р. був висланий з Радянського Союзу, він до від'їзду в [[Париж|Парижі]] жив у Белля.
 
Помер Белль у віці 67 років, перебуваючи під Бонном, у гостях в одного зі своїх синів 16 липня 1985 р.
Анонімний користувач