Зішестя Христа в ад: відмінності між версіями

[[Файл:Fra Angelico 024.jpg|right|thumb|1x1px250px|<pcenter>''Христос виводить із аду душі праведників''<br />([[фреска]] [[Фра Анджеліко]] 1437—1446 рр.)</pcenter>]]

'''Зішестя Христа в ад''' ({{lang-la|Descensus Christi ad inferos}}, {{lang-el|Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα}})&nbsp;— подія, що відбулася після [[розп'яття Ісуса Христа]] та перед Його [[Воскресіння Христа|Воскресінням]]. [[Ісус Христос]] засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»<ref> [http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=evr#r2 Євр. 2, 14]</ref>, Ісус визво­лив старозавітних праведників, а також [[Адам]]а і [[Єва|Єву]], які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число [[Страсті Христові|Страстей Христових]]. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у [[гріб Господній|гробі]]. '''Ад''' (чи ''відхлань''<ref>[http://www.credo-ua.org/2013/04/81935 Апостольський символ віри]</ref>) на відміну від '''[[Пекло|пекла]]''' як прокляття&nbsp;— це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у [[гріб Господній | гробі]], та згадується у богослужіннях Великої Суботи<ref>[http://www.credo-ua.org/2011/04/44049 Слово на Велику Суботу. credo-ua.org]</ref>. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви [[Лімб (релігія)|Лімб]] та [[Шеол (потойбічний світ)|Шеол]]<ref>[http://www.ewtn.com/faith/teachings/resua1.htm Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection]{{ref-en}}</ref>.