Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Fra Angelico 024.jpg|right|thumb|250px1x1px|<center>''Христос виводить із аду душі праведників''<br /p>([[фреска]] [[Фра Анджеліко]] 1437—1446 рр.)</centerp>]]
'''Зішестя Христа в ад''' ({{lang-la|Descensus Christi ad inferos}}, {{lang-el|Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα}})&nbsp;— подія, що відбулася після [[розп'яття Ісуса Христа]] та перед Його [[Воскресіння Христа|Воскресінням]]. [[Ісус Христос]] засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»<ref> [http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=evr#r2 Євр. 2, 14]</ref>, Ісус визво­лив старозавітних праведників, а також [[Адам]]а і [[Єва|Єву]], які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число [[Страсті Христові|Страстей Христових]]. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у [[гріб Господній|гробі]]. '''Ад''' (чи ''відхлань''<ref>[http://www.credo-ua.org/2013/04/81935 Апостольський символ віри]</ref>) на відміну від '''[[Пекло|пекла]]''' як прокляття&nbsp;— це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у [[гріб Господній | гробі]], та згадується у богослужіннях Великої Суботи<ref>[http://www.credo-ua.org/2011/04/44049 Слово на Велику Суботу. credo-ua.org]</ref>. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви [[Лімб (релігія)|Лімб]] та [[Шеол (потойбічний світ)|Шеол]]<ref>[http://www.ewtn.com/faith/teachings/resua1.htm Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection]{{ref-en}}</ref>.
 
'''Пекло'''
 
'''Визначення. Слово
«пекло» можна знайти в багатьох перекладах Біблії. В інших перекладах у
тих самих віршах вживаються слова «могила», «світ померлих» тощо. А в
деяких Бібліях слова, які інколи перекладаються як «пекло», просто
транслітеруються з мов оригіналу, тобто не перекладаються, а передаються
літерами нашого алфавіту. Які це слова? Це єврейське слово ''ше’о́л'' та його грецький відповідник ''га́ідес,'' які вказують не на окреме місце поховання, а на спільну могилу людства, і грецьке слово ''ґе́енна,'' яке
використовується як символ вічного знищення. Проте як у
загальновизнаному християнстві, так і в багатьох нехристиянських
релігіях вчать, що пекло — це місце, населене демонами, де після смерті
відбувають покарання нечестиві (і дехто вважає, що там вони зазнають
мук).'''
 
'''Чи в Біблії говориться щось про те, чи померлі відчувають біль?'''
 
'''Еккл. 9:5, 10:
«Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають... Все, що всилі
чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі*, куди ти йдеш, ні роботи,
ні роздуму, ані знання, ані мудрости!» (Якщо померлі нічого не знають,
то очевидно, що вони не відчувають болю). (*«Шеол», ''Хом., НС;'' «могила», ''Кул., Дул.;'' «ад», ''ЦСТ;'' «підземний світ», ''Моск.'').'''
 
'''Пс. 146:4
[в деяких перекладах 145:4 або 145:3]: «Вийде дух його — і він до своєї
землі повертається,— того дня його задуми* гинуть!» (*«задуми», ''Хом., Кул., Дерк.;'' «помисли», ''Бач., МП;'' «думки і замисли», ''Сарн.;'' «замисли», ''Слюс.;'' «заміри», ''Дз.'').'''
 
== Євангельські тексти ==
Анонімний користувач