Гомотюк Евстахій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 6:
| ім'я при народженні =
| дата народження = 04.01.1897
| місце народження =
| дата смерті = 3.2.1973
| місце смерті = Гартфорд, Коннектикут, [[США]]
Рядок 23:
}}
'''Евстахій Гомотюк''' (*[[4 січня]] [[1897]], [[Гусятин]] — † [[3 лютого]] [[1973]], [[Гартфорд (Коннектикут)|Гартфорд]], [[Коннектикут]]) — [[хорунжий]] [[УСС]] і [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] Армії [[УНР]].
== Короткий життєпис ==
Народився [[4 січня]] [[1897]] в [[Гусятин]]і.
Батько
У серпні [[1914]] р. вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]] і в рядах сотні [[Вітовський Дмитро Дмитрович|Д.Вітовського]] брав участь в здобутті [[Галич]]а, а у [[1915]] р. попав у російський полон.
Перебуваючи в [[Київ|Києві]], встигав навчатися
Потім був
Після видужання від тифу служив короткий час у кінний сотні [[4 бригада УГА|4 Золочівської бригади]], а в кінці в [[Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР|3-їй Залізній дивізії]] генерала [[Удовиченко Олександр Іванович|Удовиченка]].
Після закінчення війни повернувся до
З 1924 року працював в українській кооперації, згодом став директором Повітового союзу кооперативів в Заліщиках. В Чорткові став начальним директором Окружного союзу кооперативів.
Рядок 44:
Заочно студіював у [[Відень|Віденській]] Високій кооперативній школі. Дописував до [[Господарсько-кооперативний часопис|«Господарсько-кооперативного часопису»]]. Центросоюз відзначив його найвищою відзнакою — «Золотим колосом» — таких відзнак за весь час існування спілки було видано тільки 6.
Займався організаціями відділків товариств «
До самого повернення радянських військ в 1944 був головою Батьківського гуртка при Чортківській районній гімназії «Рідної школи». Виїздить з родиною до [[Сянок]]у, Криниці, Відня, [[Зальцбург]]а. Працював книговодом в Німецькому кооперативному союзі — Альтгайм біля Бранау. Після зайняття міста американськими військами зголошується до Українського допомогового комітету. Відвідує в ролі дяка з о. Стебельським табір інтернованих вояків Української дивізії в Альтгаймі.
| |||