Феодальна роздрібненість: відмінності між версіями

 

Явище роздрібненості суперечливе і неоднозначне. З одного боку, воно зумовило втрату державної єдності, князівські міжусобиці, ослаблення держави, зниження обороноздатності, з другого — стало підґрунтям формування великого землеволодіння, прогресу у сільському господарстві, піднесення міст, значного зростання чисельності населення, розвитку [[Східні слов'яни|східнослов'янської]] культури.

Удільна (феодальна) роздрібненість — процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала незабаром по смерті київського князя [[Мстислав I Володимирович (Великий)|Мстислава Володимировича]] (1132), коли держава стрімко розділилася на півтора десятки земель і князівств. Була спричинена об'єктивним розвитком феодальних відносин у Давньоруській державі<ref>Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.