Дідушок Василь Федорович: відмінності між версіями

'''Васи́ль Дідушо́к''' (*{{дн|27|8|1889}}, с. [[Княже (Золочівський район)|Княже]], [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівський район]], [[Львівська область]] — † {{дс|3|11|1937}}, урочище [[Сандармох]], поблизу [[МедвежогорськМедвеж'єгорськ]]а, [[Карелія]], [[Російська Федерація]]) — сотник [[УСС]], полковник [[Армія УНР|Армії УНР]], начальник штабу Корпусу Січових Стрільців у Києві. Жертва сталінського терору.

Брат-близнюк [[Дідушок Петро ДідушокФедорович|Петра Дідушка]].

[[2 вересня]] [[1933]] р. засуджений Колегією ОГПУ СРСР до страти (ст.. 58-6 КК РСФРР), яку замінили на 10 років виправно-трудових таборів (ВТТ). Покарання відбував на [[Соловки|Соловках]], але через 4 роки, Особливою трійкою УНКВС ЛО [[9 жовтня]] [[1937]] р. засуджений до найвищої кари. Страчений разом із братами [[Дідушок Петро Федорович|Петром]] і Володимиром та групою діячів української культури в урочищі [[Сандормох]] поблизу робітничого селища Медвежа Гора (нині м. [[МедвежогорськМедвеж'єгорськ]]а) ву [[Карелія|Карелії]] [[3 листопада]] [[1937]] року.