Географія (Страбон): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Fixed grammar
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки
Рядок 6:
За Г. А. Стратановським]], «Географія» належить до жанру «пам'ятних записок» (hypomnēmata), будучи науково-практичним твором. Трактат Страбона відображає римський практичний світогляд, не терпить наукових теорій, від яких немає негайної користі. За стилем Страбон нагадує [[Діодор Сицилійський | Діодора Сицилійського]] або [[Діонісій Галікарнаський | Діонісія Галікарнаського]] — він сухий і природний.
 
Критичний метод Страбона легко реконструюється: критика його спрямована на вишукування протиріч в джерелах, які потім досліджуються методами шкільної логіки. Страбон може сторінками цитувати тих чи інших авторів, а потім оголосити їх негідними.<ref> Географія. &nbsp;— М., 1994. &nbsp;— С. 779</ref> Метод його суто описовий, Страбон обмежується констатацією фактів і явищ. Джерел своїх він ніколи не приховує, але часто змінює порядок чужих думок чи комбінує окремі місця. Про природну продуктивність описуваних земель Страбон не говорить з тією докладністю, яку вважали необхідною [[Аристотель]] і [[Феофраст]]. Взагалі опис земель у Страбона далеко не рівномірний; увага його нерідко зупиняється на предметах маловажливих або анекдотичних, але для тодішнього читача цікавих. У нападках на попередників він нерідко переступає міру спокійної і грунтовної критики, буває прискіпливий і дріб'язковий в полеміці, наприклад з [[Гіппарх]]ом або [[Посідоній | Посідонієм]].
 
Страбон використав кілька назв для своєї роботи<ref> Dueck Daniela. Strabo of Amasia: A Greek Man of Letters in Augustan Rome // London, New York, Routledge: Taylor & Francis Group, 2000.&nbsp;— Р. 145</ref>, а саме:
Рядок 16:
 
Єдиного методу вивчення та опису Землі Страбон не наводить, але різноманітні судження з цього питання розкидані по всьому тексту «Географії», наприклад:
{{початок цитати}}
<blockquote>
Море найбільше визначає обриси суші і надає їм форму, утворюючи затоки, відкриті моря, протоки, а також перешийки, півострова і миси. У цьому відношенні морю допомагають річки і гори. Звідси ми отримуємо ясне уявлення про материки, народності, про сприятливе розташуванні міст і про усьому розмаїтті подробиць, якими сповнена наша географічна карта.<ref> С. 121. Перекл. Г.&nbsp;А.&nbsp;Стратановського.&nbsp;— М., 1994.&nbsp;— С. 121.</Refref>
{{кінець цитати}}
</ Blockquote>
 
У сучасній термінології, Страбон під «географією» розумів [[фізична географія | фізичну географію]], а під «орографією»&nbsp;— [[Політична географія | політичну географію]] і почасти [[етнографія | етнографію]].