Геракл: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) |
Віщун (обговорення | внесок) →Культ Геракла: стиль |
||
Рядок 112:
[[Файл:Herakles and Telephos Louvre MR219.jpg|thumb|455x455px|Геракл і Телефос]]
Культ Геракла був поширений серед усіх еллінів.
Імовірно, спочатку Геракл був дорійським героєм. Після здобуття дорійцями [[Пелопоннес]]у його зробили нащадком аргосця [[Персей|Персея]], щоб узаконити завоювання. Про нього співали пісні й писали п'єси. В комедіях його іноді зображали як товстого добряка, ярмаркового силача.
На честь героя споруджували храми, вівтарі й статуї. Як уособлення сили, Геракл був покровителем усіх гімнасіїв і палестр; гладіатори в [[Стародавній Рим|Римі]], які за віком сходили з арени, присвячували героєві свою зброю. Коли після важкої перемоги Г. відпочивав, він любив насолоджуватися музикою й співом, звідси пов'язування його культу з музами. На острови [[Сицилія]], [[Сардінія]], [[Корсіка]], в [[Іспанія|Іспанію]] культ Геракла перенесли фінікійці та грецькі колоністи; героєві почали приписувати нові подвиги, звершені в Італії (він скасував [[жертвоприношення]] людей у сабінян, запровадив культ вогню, убив розбійника Кака тощо). З Гераклом пов'язували свій родовід деякі римські [[Патрицій|патриції]], [[Акка Ларентія]] вважалася коханою героя. Згідно [[Плутарх]]у, [[Александр Македонський]] вважав Геракла своїм предком.<ref>''Lives'', «Alexander», 2.1.</ref>▼
▲На честь героя споруджували храми, вівтарі й статуї. Як уособлення сили, Геракл був покровителем усіх гімнасіїв і палестр; гладіатори в [[Стародавній Рим|Римі]], які за віком сходили з арени, присвячували героєві свою зброю.
== Образ Геракла в мистецтві ==
|