Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
 
== Передумови війни ==
Війну почала [[Туреччина]]. Після перемоги над польсько-шляхетським військом у [[Цецорська битва 1620|Цецорській битві]] [[1620]] р. вона почала готуватися до завоювання [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Навесні [[1621]] року султан [[Осман ІІ]] зібрав велике військо і рушив до [[Молдавське князівство|Молдови]]. Його бойові сили становили близько 100 тис.100000 чол. До турецького війська приєдналася 60-тисячна [[кримська орда]]. Ослаблена поразкою під [[Цецорська битва 1620|Цецорою]] Річ Посполита перебувала у політичній ізоляції через ворожі відносини із [[Московська держава|Московською державою]], [[Швеція|Швецією]] та іншими країнами. Вона могла зібрати лише 30-тисячне військо. Потрапивши в скрутне становище, польсько-шляхетський уряд звернувся до українських козаків із закликом взяти участь у війні проти [[Туреччина|Туреччини]], обіцяючи їм розширити права та привілеї. [[Польський сейм]] ухвалив козацький реєстр у 20 тис.20000 чол. з платнею 100 тисяч100000 [[злотий|злотих]] на рік.
 
== Причини війни ==
{{main|Цецорська битва 1620}}
 
Влітку [[1620]] р. Іскандер -паша на чолі 60-тисячного війська почав наступ на Молдавію. Польський уряд ухвалив рішення подати Граціану військову допомогу залучивши до походу значну кількість українських [[Запорозька Січ|козаків]]. Але [[Польний гетьман коронний|короннийпольний гетьман]] [[Станіслав Жолкевський]] не надто бажав бачити їх під своїм командуванням і все повторював — «''не хочу я з Грицями воювати нехай ідуть до ріллі альбо свині пасти''». Але й козаки не прагнули з ним воювати. Незважаючи на успіхи в [[Московія|Московщині]], у козацькій пам'яті він залишався головним винуватцем розгрому [[Повстання Наливайка|повстання]] [[Наливайко Северин|Наливайка]] i катом українського народу. Тому до походу вдалось вислати не більше 1.6 тис.1000 [[Реєстрові козаки|реєстрових козаківреєстровців]], у тому числі й [[Сотня|сотню]] [[Михайло Хмельницький|Михайла Хмельницького]], де перебував і його син [[Богдан Хмельницький|Богдан]]. Все військо Жолкевського налічувало приблизно 9 тис.9000 жовнірів.
 
[[24 серпня]] ([[3 вересня]] на н.с.) 1620 р. військо Жолкевського переправилося на правий берег [[Дністер|Дністра]] i захопило молдавські фортеці. Тут до нього приєднався господар Молдавії Граціан з 600-ма своїми однодумцями. Військо союзників зробило стрімкий марш i [[2 вересня]] зайняло позиції поблизу с. [[Цецора|Цецори]], розташованого на березі [[Прут]]а за 18 верст від [[Ясси|Ясс]]. 8 — -11 вересня відбулись [[Цецорська битва 1620|вирішальні бої під Цецорою]], в ході яких польськекоролівське військо зазнало поразки. Багато жовнірів і козаків загинуло, (серед них і Михайло Хмельницький), чимало потрапило в полон, у тому числі й [[Богдан Хмельницький]]. Відступаючих до [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] поляків турки і татари остаточно розгромили [[26 вересня]] біля с. Савки. Сам коронний гетьманС. Жолкевський загинув, польний гетьман [[Станіслав Конєцпольський|Станіслав Конецпольський]], магнати [[МиколаМиколай Потоцький]]-«ведмежа лаба», [[Ян Тишкевич]] та інші були взяті у полон. Головну причину поразки польські урядовці вбачали у тому, що Жолкевський не залучив до війни необхідну кількість козаків.
 
[[Річ Посполита]] втратила військо і опинилась безборонною перед грізним противником. Татарські орди розтеклися по [[Поділля|Поділлю]] i [[Галичина|Галичині]], дійшли до [[Львів|Львова]] i [[Перемишль|Перемишля]], грабували населення, руйнували міста і села. На захист України виступила [[Запорозька Січ]]. Частина запорожців рушила на Поділля, дійшла до кордонів Молдавії, завдала низку поразок невеликим татарським загонам і захопила [[Білгород-Дністровський|Білгород]]. А 15 тис. козаків вирушили у похід на [[Крим]]ське узбережжя й зруйнували 15 татарських містечок, у тому числі [[Баксей]], [[Бодзек]], [[Зухарей]], [[Земза]]. Своїми діями запорожці витискали татар з українських земель і попереджали можливий наступ.
== Перегрупування ==
[[Файл:Stanisław Żółkiewski 1.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Станіслав Жолкевський]] (портрет)]]
На початку вересня [[1620]] року у [[Варшава|Варшаві]] зібрався [[Сейм Республіки Польща|сейм]], який ухвалив план захисту Речі Посполитої від наступу противника. Було вирішено збільшити [[Військо Польське|коронне військо]], довести козацький реєстр до 20 тис.20000, виділити для нього 100 тис.100000 [[Злотий|злотих]], зібравши їх з [[Шляхта|шляхти]]. Підготовка до війни велася мляво, шляхта не поспішала платити податок на воєнні потреби. I погляди польських урядовців знову звернулись до українського козацтва. До запорожців на початку зими [[1621]] року було відправлено Бартоша Обалковського з відповідними пропозиціями, на які козаки спочатку не дали конкретної відповіді. Але самі почали готуватися до воєнних дій. Заготовляли дерево для [[Чайка (човен)|чайок]], харчі, боєприпаси, потім вийшли з Січі на [[волость]] i в панських та королівських маєтках стали брати коней, порох, [[олово]]. Велись переговори щодо необхідності об'єднання перед ворожою загрозою прихильників гетьмана [[Яцько Бородавка-Неродич|Яцька Бородавки]] i полковника Сагайдачного. В таких турботах минули для козаків зима і рання весна [[1621]] р.
 
Тим часом турецький султан [[Осман II]] [[Мобілізація|відмобілізував]] війська, наказав головному [[адмірал]]ові прикрити [[Стамбул]] [[Ескадра|ескадрою]] з 40 [[Галера|галер]] від можливого нападу Чорноморського флоту козаків і у квітні вирушив у похід на Річ Посполиту. Шлях був довгим і тяжким. Військові вантажі перевозились в основному морем.
144 830

редагувань