Вікіпедія

Снятинський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення, оформлення
Рядок 290:
Місцевість характеризується полого-хвилятою  рівнинною, з загальним нахилом у південно-східному напрямку . Абсолютні висоти коливаються до 300м. Орографічна будова місцевості в першу чергу зумовлюється тектонікою. Снятинський район розташований  на Східноєвропейській платформі Покутську частину складають низькогірні хребти з пологими схилами, куполоподібними вершинами, розділені річковими долинами. Переважаючі абсолютні висоти в долині р. Прут – 200-300 м.
 
Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами притоків ріки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені грунти[[ґрунт]]и чорноземного типу28.
 
=== Кліматичні умови ===
Район розташований в помірних широтах і одержує 100 -105 ккал/см² сонячної радіації. Лежить в двох кліматичних зонах – теплій (східна рівнинна частина) і помірній (західна, північна і південна передкарпатська частина).
південна передкарпатська частина).
 
Середні температури січня місяця –5ºС, липня +18º +19ºС. Середньорічна кількість опадів на сході – до 700 мм, на решті території – 700-800 мм (крім південного заходу в підгірській області, де кількість опадів максимальна  становить 800-1000 мм). Мінімальні і максимальні температури для Снятина відповідно –39º і +38ºС.
Середні
температури січня місяця –5ºС, липня +18º +19ºС. Середньорічна кількість опадів
на сході – до 700 мм, на решті території – 700-800 мм (крім південного заходу в
підгірській області, де кількість опадів максимальна  становить 800-1000 мм). Мінімальні і максимальні
температури для Снятина відповідно –39º і +38ºС.
 
Переважають вітри – північно-західні і східні. Вітри переважно слабкі і помірні зі швидкістю 0-5 м/с, взимку інколи 6-10 м/с. В окремі роки спостерігались ураганні вітри до 20-25 м/с.▼
Переважають
▲вітри – північно-західні і східні. Вітри переважно слабкі і помірні зі
швидкістю 0-5 м/с, взимку інколи 6-10 м/с. В окремі роки спостерігались
ураганні вітри до 20-25 м/с.
 
Початок зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури опускаються нижче 0ºС. На рівнинній території цей період наступає наприкінці листопада. Переважає хмарна погода із снігопадами, які приносять західні вітри. Часті відлиги з денними температурами 0º+6º. Східні вітри бувають досить сильними і приносять великі морози. Найхолодніший місяць – січень. Проте для останнього десятиліття характерна нестабільність зим, а саме надзвичайно холодна – тривалістю 5 місяців у 1996-1997 роках, з історичним мінімумом - 39ºС, дуже тепла близько до історичного максимуму в 2000-2001 роках.
Початок
зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури
опускаються нижче 0ºС. На рівнинній території цей період наступає в кінці
листопада. Переважає хмарна погода із снігопадами, які приносять західні вітри.
Часті відлиги з денними температурами 0º+6º. Східні вітри бувають досить
сильними і приносять великі морози. Найхолодніший місяць – січень. Проте для
останнього десятиліття характерна нестабільність зим, а саме надзвичайно
холодна – тривалістю 5 місяців у 1996-1997 роках, з історичним мінімумом -
39ºС, дуже тепла близько до історичного максимуму в 2000-2001 роках.
 
Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище 0º С, тане сніговий покрив. Погода дуже мінлива, з частими заморозками, які приносять північні, або східні вітри. В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять   через +10º С. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.
Весна
починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються
вище 0º С, тане сніговий покрив. Погода дуже мінлива, з частими заморозками,
які приносять північні, або східні вітри. В третій декаді починається
вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять   через +10º С. Для травня характерна велика
ймовірність сухих днів.
 
Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15º С. Велика тривалість дня і висота сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25º С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.
Літній
період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15º
С. Велика тривалість дня і висота сонця зумовлюють високі температури і малі
контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні
з середньодобовими температурами понад 25º С. Для літніх місяців характерна
значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. В червні
часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.
 
Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні температури опускають нижче +15º С. Поступово знижується температура, однак у 20-х числах вересня часто спостерігається так зване “бабине літо ”, зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азорського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами, погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені. [1.с 40 – 56 ]
Осінь
починається після 11-14 вересня, коли середні температури опускають нижче +15º
С. Поступово знижується температура, однак у 20-х числах вересня часто
спостерігається так зване “бабине літо ”, зумовлене південними вітрами, тобто
діяльністю Азорського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки.
Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами, погода.
Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують
кінець осені. [1.с 40 – 56 ]
 
=== Гідрографія і водні ресурси ===
Рядок 368 ⟶ 334:
мінералізованих вод, які використовуються для виготовлення мінеральних вод.
 
=== ГрунтиҐрунти і земельні ресурси ===
На
території Снятинського району зустрічаються майже всі типи грунтівґрунтів, які
властиві для передгірської зони Карпатського регіону. Серед всіх переважають
такі типи грунтівґрунтів: на північній частині – темно-сірі опідзолені, опідзолені
чорноземи з своїми різновидностями та механічним складом глибокі карбонатні
мало гумосні чорноземи. На південній частині території зустрічаються – сірі
опідзолені, лучні, дернові слаборозвинені та болотні грунтиґрунти.
 
Більшу частину площі займають темно-сірі
опідзолені грунтиґрунти-61%, які розміщені на водороздільних просторах і схилах. Інші
грунтиґрунти мають незначні площі:  чорноземи
опідзолені – 16%, чорноземи глибокі - 8%, лучні грунтиґрунти-7%, дернові
слаборозвинені – 5%, та болотні - 3%.
 
Темно-сірі опідзолені і чорноземи
опідзолені є найбільш розповсюдженими грунтамиґрунтами в районі, і майже всі вони
знаходяться на орних землях. Вони можуть використовуватись під всі
сільськогосподарські культури такі як: овочеві культури та багаторічні
насадження. На відміну від інших типів грунтівґрунтів, вони володіють більш високим
рівнем природної родючості, досить потужним і добрим гумусовим профілем ( вміст
гумусу 2,2-5,4). ГрунтиҐрунти цієї групи потребують вапнування. Вони є більш структуризовані,
і мають добре розвинуту капілярну систему, тому водно-повітряний режим у них
добрий.
Рядок 396 ⟶ 362:
невеликі площі, в основному зосереджені на Стецівській та Ганьківській
сільських радах, більша частина з них припадає на ріллю. Приурочені вони до
крейдових підвищень горбисто – хвилястих водорозділів. Ці грунтиґрунти
характеризуються високим рівнем гумусу, в середньому від 4,8% до 5,4%, доброю
забезпеченістю поживними речовинами і можуть бути використані під вирощування сільськогосподарських
культур.   
 
Лучні грунтиґрунти залягають в заплавах річок, по
долинах балок. Лучні грунтиґрунти переважно опідзолені, зустрічаються в нижніх
частинах схилів, по днищах балок, заплавах рік. Вони мають більш потужний
гумусовий горизонт. Для цього типу грунтівґрунтів характерний добрий гумусовий
профіль, значний запас поживних речовин. Часто грунтиґрунти бувають перезволожені.
 
Дернові та дернові слаборозвинені грунтиґрунти
розміщені в південній частині,  в лісовій
полосі району. На крутосхилах в різній степені змиті. Це низькопродуктивні
грунтиґрунти з нестійкою структурою, вміст гумусу в них невеликий – до 2,2%. Ці
грунтиґрунти мають кислу реакцію грунтовогоґрунтового розчину, слабо забезпечені поживними
речовинами, мають погані фізико-хімічні властивості, вони потребують
вапнування. Механічний склад їх середньо-суглинковий, схильні до запливання і
утворення кірки  після дощу, що загрожує
проростанню сільськогосподарських культур. Характеризуються вони низькою
протиерозійністю, в зв’язку з чим орні землі на цих грунтахґрунтах в різній степені
змиті. Потребують проведення протиерозійних заходів.
 
Болотні грунтиґрунти займають незначну частину на
рівнинах заплавів днищ балок. В основному сільськогосподарському виробництві їх
використовують після осушення. Утворені вони внаслідок постійного
перезволоження, залягання підгрунтовихпідґрунтових вод – 0,40-0,70 метрів. Весь їх профіль
має виразні ознаки оглеєння. Оглеєння, та незадовільний водно-повітряний режим
спричинив  до панування на болотних
грунтахґрунтах осокової та вологолюбної рослинності , яка при нагромадженні великої
кількості органічної речовини дуже повільно розкладаються. Осушувані площі
потребують вапнування, так як вони виражаються підвищеною кислотністю і
Рядок 432 ⟶ 398:
 
=== Рослинний світ і лісові ресурси ===
Ландшафтні та грунтовоґрунтово-кліматичні умови,
геологічна будова та інші фактори зумовили різноманітність та багатство
рослинного світу. Природна трав’яниста рослинність на території району збереглася дуже
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Снятинський_район