Угорці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 76:
== Угорці в Україні ==
{{Основна стаття|Угорці в Україні}}
У [[1970]] р. в межах [[УРСР]] жило 153 000 угорців, у тому числі в [[Закарпатська область|Закарпатській області]] 152 000 (15,6% усього населення). В останньому [[Перепис населення України 2001|переписі 2001 року]] угорців в [[Україна|Україні]] було 156,6 тис., з них в Закарпатській області 151 516 (12,08 % від усього населення області). На Закарпатті угорці заселюють у більшості [[Берегівський район]] (76,1%), місто [[Берегове]] (48,1%), становлять чверть населення [[Виноградівський район|Виноградівського]] третину [[Ужгородський район|Ужгородського]] та
Мовні, суспільні та культурні взаємини між угорцями та українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, головним чином міщан та інтелігенції зугорщилися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угорські у 19-20 століттях зустрічаємо ще й тепер серед угорців чимало українських прізвищ. Співжиття угорців й українців призвело до мовно-культурних впливів; до угорської мови увійшло багато українізмів, і навпаки. До найдавніших угорських запозичень належать слова суспільної організації: ''király'' — король, ''ispán'' — начальник (пан), ''szabad'' — свобідний, ''család'' — родина (челядь), ''órosz'' — двірський слуга (також русин, [[руський]]), ''szolga'' — слуга, а з церковної термінології: ''barát'' — чернець (брат), ''kereszt'' — хрест, ''Karácsony'' — Різдво (карачун), ''szombat'' — субота тощо. Український побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півдні Закарпаття, виявляють також угорські впливи, а в угорській культурі суміжних областей є українські елементи.
| |||