'''Лава́ш''' ({{lang-hy|լավաշ}}, {{lang-fa|لواش}} — ''lavâš'', {{lang-ka|ლავაში}}, {{lang-tr|lavaş}}, {{lang-az|lavaş}}) — прісний білий [[хліб]] у вигляді тонкого коржа із пшеничного борошна, розповсюджений переважно між народами [[Кавказ]]у.
Лаваш -— найпоширеніший тип [[хліб|хліба]] у [[Вірменія|Вірменії]], [[Іран]]і та [[Азербайджан]]і. Іноді тісто перед випічкою посипають смаженим [[кунжут|насінням кунжуту]] і/або [[мак]]у. Поки лаваш гарячий він як [[маїсовий корж]], але потім він швидко висихає, стаючи ламким і твердим. М'яка форма звичайно краща, через кращий смак і простоти створення обгорнених у корж бутербродів, однак суха форма може використовуватися для довгострокового зберігання й застосовуватися замість хліба в церемонії [[Євхарістія|євхарістії]] ву [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]]. Хліб лаваш також використовується із шашликом.
Традиційно печеться на внутрішній гарячій стінці печі- — [[тандир|тандиру]], також називаної "тонир" вірменською мовою, "танур" [[перська мова|перською мовою]], "тоне" [[Грузинська мова|грузинською мовою]], "тендир" [[азербайджанська мова|азербайджанською мовою]], і "тандур" в [[Індія|Індії]], [[Туреччина|Туреччині]]. Такий же метод випікання хліба використовується всюди в Середній Азії, у Вірменії, Ірані, Грузії, Туреччині й у Сполучених Штатах. Через його простий рецепт і простоту кулінарії залишився популярним усюди на Східному [[Середземномор'я]], [[Іран|Ірані]] і на [[Кавказ|Кавказі]] починаючи із прадавніх часів. Лаваш також часто печуть і продають на Гавайях у твердій формі.
