Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Неіржа́вна'''<ref>[http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/new_books/Documents/terminologichnyj-visnyk-2013-1.pdf Термінологічний словник]. Випуск 2(1). Інститут української мови. [[НАНУ]]. 2013</ref> (також '''нержавіюча'''<ref>{{СУМ-11|нержавіючий}}</ref>, '''нержавка́'''<ref>{{ВТССУМ|нержавкий}}</ref>, '''нержавійна'''<ref name="Р2У">[http://r2u.org.ua/s?w=нержавеющая&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники]</ref> або '''неіржавійна'''<ref name="Р2У">[http://r2u.org.ua/s?w=нержавеющая&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники]</ref>) '''сталь''' (також ''нержавійка''<ref>{{ВТССУМ|нержавійка}}</ref>, ''інокс''<ref>від {{lang-en|Inox}}, {{lang-fr|acier inoxydable}}</ref>)&nbsp;— стійка до [[корозія|корозії]] у атмосфері та агресивних середовищах [[сталь]] з вмістом [[хром]]у не менше 11,5% та малим вмістом вуглецю (0,03…0,20%). Стійкість досягається [[Легування (металургія)|легуванням]]. Основний [[Легуючі елементи|легуючий елемент]] нержавіючоїнержавної сталі&nbsp;— [[хром]] (12—2011,5…20%). Вищий вміст хрому в сталі дає більший опір корозії, сплави з понад 12% хрому не ржавіютьіржавіють у звичайних умовах іта в слабкоагресивних середовищах, понад 17%&nbsp;— корозієстійкі у агресивних окислювальнихокиснювальних середовищах, зокрема в [[азотна кислота|азотній кислоті]] міцністюконцентрації до 50%.
 
== Історія ==
 
Німецька компанія [[Friedrich Krupp AG]] у 1908 році будує 366-тонний вітрильник Германія ([[:de:Germania (Schiff, 1908)|Germania]]) з корпусом із нікеле-хромового сплаву сталі<ref>{{cite web|url=http://dhr.dos.state.fl.us/archaeology/underwater/preserves/HM_Prop3.pdf|title=A Proposal to Establish the Shipwreck Half Moon as a State Underwater Archaeological Preserve|month=May|year=2000|publisher=Bureau of Archaeological Research, Division of Historical Resources, Florida Department of State|deadurl=404}}</ref>, у [[1912]] році патентує [[Аустеніт|аустенітну]] нержавіючу сталь і розгортає її виробництво<ref>{{cite web|url=http://www.nirosta.de/History.22.0.html?&L=1|title=ThyssenKrupp Nirosta: History|accessdate=2007-08-13|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HvDib1Z2|archivedate=2013-07-07}}</ref>.
 
== Класифікація неіржавних сталей за структурою ==
За структурою неіржавні сталі бувають: аустенітними, феритними, дуплексними (фритно-аустенітними) та мартенситними.
* ''Аустенітні нержавні сталі'' разом із хромом (на рівні 15…20%) містять нікель (5…15%), який збільшує деформівність та опір корозії. Вони є [[немагнітна сталь|немагнітними]]. Добре піддаються тепловій обробці і зварюванню. З підвищенням вмісту хрому (20%…25%) та нікелю (10%…20%) аустенітні неіржавні сталі мають кращу стійкість до окиснення за високих температур, вони тоді ще називаються жароміцними сталями.
* ''Феритні неіржавні сталі'' за властивостями схожі до вуглецевих сталей але є корозійєстійкими, легко піддаються обробці; хрому містять, зазвичай на рівні 13%…17%; є магнітними.
* ''Дуплексні неіржавні сталі'' мають змішану феритно-аустенітну структуру. Вміст хрому на рівні 18%…28% та нікелю в межах 4,5%…8%. Додаткові легувальні елементи&nbsp;— молібден, мідь, титан, ніобій. Хімічний склад цих сталей такий, що співвідношення аустеніту і фериту після оптимальної термічної обробки становить приблизно 1:1. Даний клас сталей має ряд переваг в порівнянні з аустенітною сталлю: вища (у 1,5…2 рази) міцність при задовільній пластичності і стійкості до дії ударних навантажень.
* ''Мартенситні неіржавні сталі'' містять зазвичай близько 12…14% хрому та мають порівняно збільшений вміст вуглецю (0,2…0,4%), є магнітними. Вони зміцнюються загартуванням і відпуском. Такі сталі проявляють високий опір процесам старіння.
 
Аустенітні та феритні неіржавні сталі становлять приблизно 95% всіх неіржавних сталей які використовуються в промисловості.
 
== Використання ==
В техніці за хімічним складом найчастіше застосовують хромові і хромонікелеві корозійностійкі сталі.
 
=== Хромові сталі ===
''Хромові корозійностійкі сталі'' можуть містити 13, 17 або 25-2725…27% хрому. Сталі марок 08X13, 12X13, 20X13 піддаються гартуванню від 1000°С і відпуску при 600…700°С. Їх застосовують для виготовлення деталей з підвищеною пластичністю, що працюють в слабоагресивному середовищі. Сталі 30X13, 40X13 піддаються гартуванню і відпусткувідпуску при 200…300°С. З них виготовляють різальний, вимірювальний та хірургічний інструмент.
 
Сталі 12X17, 15X28 мають вищу корозійну стійкість. Піддаються відпалу при температурі 700…780°С. Використовуються для виготовлення устаткування заводів легкої і харчової промисловості, труб, що працюють в агресивному середовищі, кухонного посуду.
47 908

редагувань