Фаетон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) доповнення |
Віщун (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 5:
== Міф про Фаетона ==
Фаетон,
Побачивши землю далеко внизу та [[Скорпіон (сузір'я)|сузір'я Скорпіона]], Фаетон злякався і не втримав віжки. не втримав безсмертних коней, збився з дороги й віддалився від землі, через що там настали холоди. Тоді він наблизився до землі, яка внаслідок цього мало не згоріла: запалали поля і ліси, рівнини потріскалися, а в містах почалися пожежі.
== Трактування міфу про Геліоса ==
Дослідники пояснюють виникнення міфу про Геліоса давнім щорічним обрядом принесення в жертву юнака з царського роду. Жертвопринесення відбувалося в найкоротший день року. Справжній цар розігрував власну смерть і поховання, а жертві давалися всі його титули, почесті і регалії влади. У [[Фракія|Фракії]] його розчленяли жриці в масках коней, в [[Коринф|Коринфі]] — прив'язували до колісниці, запряженої кіньми, та відпускали її в поле, де колісниця тягала юнака, поки той не помирав. Після цього спражній цар повертався<ref>{{Cite book|title = Мифы Древней Греции|last = Грейвс|first = Р.|year = 1992|publisher = Прогресс|location = Москва|pages = 117-118|language = |isbn = }}</ref>.
Також міф про Фаетона трактується як опис падіння метеорита чи астероїда. Враження колісниці блискавкою пояснюється як спалах, яким супроводжувалося падіння, а розтріскання землі як утворення кратера. Місцем падіння вважається острів [[Сааремаа]] в Балтійському морі у VIII-VII ст. до. н.е. Греки, якщо і не бачили падіння, то могли дізнатися про нього від торговців бурштином, що добувався в Балтійському морі<ref>{{Cite book|title = O возможной интерпретации мифа о Фаэтоне|last = Сухих|first = В.В.|year = 2002|publisher = Изд-во Гуманит. ун-та|location = Екатеринбург|pages = |language = |isbn = |series = ΙΣΣΕΔΩΝ: Альманах по древней истории и культуре}}</ref>.
== Фаетон у мистецтві ==
Поетичний [[міф]] про Фаетона опрацювали [[Евріпід]] (трагедія «Фаетон», від якої збереглися нечисленні уривки) та [[Овідій]] («Метаморфози»). Мотиви [[міфи|міфа]] відбито на давньогрецьких монетах, у вазописі, у творах [[Леонардо да Вінчі]], [[Мікеланджело]], [[Джуліо Романо]], [[Тінторетто|Я. Тінторетто]], [[Рубенс|П. П. Рубенс]]а, [[Пуссен|Н. Пуссен]]а, [[Пікассо|П. Пікассо]], в музиці [[Доменіко Скарлатті|Д. Скарлатті]] та [[Каміль Сен-Санс|К. Сен-Санса]].
== Примітки ==
<references />
== Див. також ==
|