Мустьєрська культура: відмінності між версіями

Мустьєрська пора припадає на кінець рісського зледеніння і ріс-вюрмського інтергляціалу. Рісське ( його ще називають дніпровським) зледеніння було найбільшим. Вважають, що льодовик у цей час спускався з півночі Європи далеко на південь і досягав широти сучасного Дніпропетровська.<ref name=":0">Археологія України: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Видання друге, доповнене і перероблене. -&nbsp;— Тернопіль: Навчальна книга -&nbsp;— Богдан, 2008. -&nbsp;— С. 23. </ref>

Мустьєрських стоянок і місцезнаходжень на території України виявлено і досліджено значно більше, ніж ашельських. &nbsp;На підставі вивчення знахідок з мустьєрських стоянок (крем'яних знарядь праці) вчені вважають, що розселення на території сучасної України йшло з півдня і південного заходу в обхід Чорного моря &nbsp;— через Кавказ та Центральну Європу.<ref name=":0" />

Двобічне Мустьє Полісся, Волині, Прикарпаття, Східного Криму має багато спільного зі знахідками стоянок Німеччини, Польщі, Словаччини. Класичне однобічне та левалуазьке Мустьє Придністров'я, Західного Криму нагадує середній палеоліт Румунії, Хорватії, Греції.

Якщо пам'яток ашельської доби в Україні налічується не більш як 30, то стоянок середнього палеоліту значно більше &nbsp;— близько 200. Ці стоянки були залишені неандертальцями мустьєрського часу, що мешкали в Україні 130— 28 тис. років тому, а може й пізніше. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму: Кіїк-Коба, Вовчий грот, Шайтан-Коба, Чокурча, Старосілля, Ак-Кая, Заскельне, Пролом, Кабазі та ін. Більшість із них мають по кілька шарів, що лишилися від багаторазових відвідувань печер неандертальцями.<ref name=":1">Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л.&nbsp;Л.&nbsp;Залізняк, О.&nbsp;П.&nbsp;Моця, В.&nbsp;М.&nbsp;Зубар та ін.; за ред. Л.&nbsp;Л.&nbsp;Залізняка. -&nbsp;— К.: Либідь, 2005. -&nbsp;— 51 с.

Рихта &nbsp;— стоянка мустьєрської доби на невисокому піщаному пагорбі над однойменною річкою у Житомирському Поліссі. Тут виявлено близько 11 тис. крем'яних виробів, у тому числі багато типових дископодібних нуклеусів, двобічно оброблених гостроконечників, скребел. Ці знахідки мають прямі аналогії з матеріалами мікокського типу з Центральної Європи.<ref name=":1" />

У мустьєрську холодну пору починається інтенсивне заселення печер. Людині, очевидно, довелося витримати у зв'язку з цим нелегку боротьбу з попередніми мешканцями &nbsp;— печерними хижаками (гієною, ведмедем). Там, де не було придатних для життя печер, виникають штучні житла. Рештки одного з них досліджено О. &nbsp;П. &nbsp;Чернишем на стоянці Молодове І на середньому Дністрі. Воно мало округлу форму, було обкладене навколо кістками мамонтів, мабуть, перекривалось шкурами диких тварин.<ref name=":0" />

найменуванням –&nbsp;— неандертальці (через знахідку в Неандерталі, Німеччина).

Судячи з європейських знахідок, неандерталець був кремезної статури з масивним скелетом і потужною

різноманітні типи наконечників (використовувалися як ножі для різання, кинджали), скребел (для розділення туш, обробки шкур і дерева) тощо. Все це говорить про

виготовлення. Незважаючи на те,  що сама

(оббивка, сколювання, ретуш). Такий складний процес

цій справі. Пізніше з’явилисяз'явилися складені знаряддя (списи, рогатини, ножі, скребла

з дерев’янимидерев'яними рукоятками тощо) і почав застосовуватися такий технологічний

мустьєрську епоху людство зробило величезний крок вперед. З’явиласяЗ'явилася людина нового виду, яка змогла

вдосконалити техніку виготовлення кам’янихкам'яних знарядь, прийомів полювання, розвинути зачатки будування жител. У цю

ж епоху зароджується мистецтво, з’являютьсяз'являються поховання, з

чим, власне, пов’язуютьпов'язують зачатки

просторів. Вже ашельські стоянки розташовувалися високо в горах (наприклад, стоянка Кударо). Тому людина мала перейти через Кавказький хребет. Ми не знаємо, зробила це людина чи ні, але можливо, що вона обійшла цей хребет

Наприклад: Киїк-Коба, Шайтан-Коба, Старосілля, Вовчий грот, а на Сході Криму&nbsp;— –Заскальне.

В мустьєрську епоху з'являються перші поховання. Рештки кількох поховань неандертальської людини виявлені в Криму, зокрема в печері Кіїк-Коба та під навісом скелі Ак-Кая поблизу [[Білогірськ|Білогорська]]. Покійників клали у скорченому стані, обкладали кістками тварин, що вказує на виникнення якихось початкових форм первісної релігії і вірувань. Деякі дослідники вважають, що вже за мустьєрської епохи могли складатись і ранні форми образотворчого мистецтва.<ref name=":0" />

Носії культури [[неандертальці]]. Вони були представниками людей нового фізичного типу &nbsp;— кремезні, невисокого зросту (близько 160 см), з об'ємом мозку близько 1400 см3. Вони мали дуже похилий лоб з великим надорбітальним валиком, нижню щелепу без підборідного виступу; лицева частина черепа значно виступала вперед.<ref name=":0" />

* ''Авдусин Д. А.'' Археология СССР. -&nbsp;— М.: Высшая школа, 1977. -&nbsp;— 272 с.

* ''Авдусин Д. А.'' Полевая археология СССР. -&nbsp;— М., 1980. -&nbsp;— 330 с.

* ''Мартынов А. И''. Археология СССР. -&nbsp;— 2-е изд. -&nbsp;— М.: Высшая школа, 1982. -&nbsp;— 271 с.

* ''Найдыш В. М.'' Концепции современного естествознания: Учебник. -&nbsp;— Изд. 2-е, перераб и доп. -&nbsp;— М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2004. -&nbsp;— 622 с.