Феліпе Гонсалес: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{othernames|Гонсалес}}
 
[[Файл:Felipe Gonzalez-Madrid-28 de enero de 2004.jpg|thumb|200px|Феліпе Гонсалес]]
 
'''Феліпе Гонсалес Маркес''' ({{lang-es|Felipe González Márquez}}; {{н}} {{Дата народження|5|3|1942}}, [[Севілья]], [[Андалусія]], [[Іспанія]]) — [[Іспанія|іспанський]] державний і політичний діяч, [[Голови уряду Іспанії|прем'єр-міністр Іспанії]] з 1982 по 1996.
 
== Біографія ==
Народився в [[Севілья|Севільї]] в родині з середнім достатком.
Народився в [[Севілья|Севільї]] в родині з середнім достатком. Здобув освіту в [[Севільський університет|Севільському університеті]], в якому закінчив юридичний факультет у 1965. Довгий час працював адвокатом, захищаючи права робітників. На одному з процесів йому довелося захищати Ніколаса Редондо, який згодом відмовився балотуватися на пост генсека [[Іспанська соціалістична робітнича партія|ІСРП]], на користь Гонсалес і присвятив себе профспілкової роботи, ставши президентом найбільшого профспілкового об'єднання Іспанії — загальне союзу трудящих. Вже після приходу соціалістів до влади ці тісні стосунки будуть зіпсовані першими загальними страйками у демократичній Іспанії.
 
У [[1965]] здобув освіту в [[Севільський університет|Севільському університеті]], в якому закінчив юридичний факультет.
 
Народився в [[Севілья|Севільї]] в родині з середнім достатком. Здобув освіту в [[Севільський університет|Севільському університеті]], в якому закінчив юридичний факультет у 1965. Довгий час працював адвокатом, захищаючи права робітників. На одному з процесів йому довелося захищати Ніколаса Редондо, який згодом відмовився балотуватися на пост генсека [[Іспанська соціалістична робітнича партія|ІСРП]], на користь Гонсалес і присвятив себе профспілкової роботи, ставши президентом найбільшого профспілкового об'єднання Іспанії — загальне союзу трудящих. Вже після приходу соціалістів до влади ці тісні стосунки будуть зіпсовані першими загальними страйками у демократичній Іспанії.
 
У [[1964]] вступає в [[Іспанська соціалістична робітнича партія|ІСРП]], яка перебувала в той час в підпілля, і швидко починає виходити на лідируючі позиції в партії.
 
У [[1970]] на конгресі в [[Тулуза|Тулузі]] він обирається членом виконкому партії, але через три роки подає у відставку з цієї посади через розбіжності з генеральним секретарем Родольфо Льопісом.
 
На партійному конгресі в [[1974]] у французькому місті [[Суресне]] стає генеральним секретарем партії, замінивши на цьому посту Льопіса. Став представником нового покоління політиків-реформаторів серед іспанських соціалістів. Відома його фраза у вигляді ультиматуму своєї партії: «[[Марксизм|Марксизм]] або я».
 
У [[1979]] році ІСРП під його тиском остаточно відмовилася від марксистської ідеології.
У 1964 Гонсалес Маркес вступає в [[Іспанська соціалістична робітнича партія|ІСРП]], яка перебувала в той час в підпілля, і швидко починає виходити на лідируючі позиції в партії. У 1970 на конгресі в [[Тулуза|Тулузі]] він обирається членом виконкому партії, але через три роки подає у відставку з цієї посади через розбіжності з генеральним секретарем Родольфо Льопісом. На партійному конгресі в 1974 у французькому місті [[Суресне]] Феліпе стає генеральним секретарем партії, замінивши на цьому посту Льопіса. Феліпе став представником нового покоління політиків-реформаторів серед іспанських соціалістів. Відома його фраза у вигляді ультиматуму своєї партії: «[[Марксизм|Марксизм]] або я». У 1979 році ІСРП під його тиском остаточно відмовилася від марксистської ідеології.
 
У [[1977]] році на перших демократичних виборах в країні Гонсалес Маркес отримує мандат депутата Конгресу і стає лідером основної опозиційної партії, привівши її до перемоги на виборах в [[1982]] з абсолютною більшістю голосів.
 
Гонсалес Маркес стаєСтає [[Голова уряду Іспанії|головою Уряду Іспанії]], і займає цю посаду з [[2 грудня]] [[1982]] з [[5 травня]] [[1996]]. На виборах в 1986 році ІСРП, повторила свій успіх, а в 1989 році соціалістам не вистачило одного депутата, щоб домогтися третьої перемоги поспіль з абсолютною більшістю голосів на загальних виборах.
 
За 14 років, протягом яких Гонсалес Маркес очолював уряд, в Іспанії були проведені реформи, що дозволили їй стати високорозвиненою країною. Тим не менш,Однак багато рішень Гонсалес були досить спірними. Перебуваючи в опозиції, він виступав проти участі Іспанії у [[НАТО]], але потім сприяв її вступу в цю організацію в [[1986]] році. Він підтримав [[війна в Перській затоці|війну в Перській затоці в 1991 році]], відправивши туди контингент іспанських військовослужбовців і надавши іспанські аеродроми для американських бомбардувальників, що бомбили Ірак. Експропріація великого промислового холдингу «Rumasa» також є одним із самих критикованих рішень Гонсалес.
 
В той же період Іспанія вступила в [[Європейський Союз|ЄС]] (1986), провела [[Літні Олімпійські ігри 1992 року|Олімпійські ігри в Барселоні]] (1992), Всесвітню виставку в Севільї (1992), що підняло її авторитет на міжнародній арені. В країні значно підвищився рівень життя. У той же час скандали, пов'язані з корупцією, підірвали популярність Гонсалес та його партії серед населення. У 1993 році ІСРП, знову перемогла на виборах, хоча вже не отримала абсолютної більшості. Вирішальним ударом по престижу соціалістів, що привели їх до поразки на виборах у 1996 році, стала поява на світ інформації про боротьбу держави, таємницею і поза рамками закону, проти тероризму баскська сепаратистів. Через рік після поразки соціалістів на виборах, 20 червня 1997 Гонсалес Маркес залишив посаду голови партії.
 
14 грудня 2007 глави держав та урядів країн [[Європейський Союз|ЄС]] на форумі у Брюсселі вибрали Гонсалес Маркеса головою групи реагування, або «Комітету мудреців».
 
== Посилання ==