Народний Малахій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Very trivial (обговорення | внесок)
доповнення
було виправлено деякі орфографічні помилки
Рядок 3:
«'''Народний Малахій (Народній Малахій)'''» (1927) — трагікомедія [[Микола Куліш|Миколи Куліша]] в чотирьох діях, що поєднує класичні [[Реалізм|реалістичні]] риси з [[Модернізм|модерністськими]].
 
Прем'єра відбулася в зимі 1927, в поставі [[Курбас Лесь|Леся Курбаса]], з [[Крушельницький Мар'ян Михайлович|Маріяном Крушельницьким]] (Малахій), [[Блавацький Володимир Іванович|Володимиром Блавацьким]] (Кум), Честяковою (Любуня), [[Доценко Надія Петрівна|Доценко]] (Оля), і Криницькою (Тарасова), в головних ролях. СовєтськаРадянська влада чинила виставі неймовірні перешкоди, кілька разів змушувала її переробляти, а в 1929 — заборонила остаточно, іпісля зцього того часутрагікомедія «Народній Малахій» не побачивпобачила світ ажтільки на до виставах ву діаспорі.
 
== Загальна характеристика ==
 
Гостра і безжалісна сатира на пореволюційну дійсність у совєтськійрадянській Україні, глибокий і трагічний дисонанс між гаслами революції та реальними наслідками — характеризують твір Миколи Куліша.
 
Ім'я головного героя, Малахія, означає «пророкапророк, посланцяпосланець БожогоБожий», що вказує на основну проблему п'єси — проблему фальшивого самопроголошеного месії. Автор наголошує на неможливості втілення в життя утопічної ідеології та утвердження гуманістичних цінностей шляхом утиску індивідуальної свободи та людських жертв.
 
Загалом п'єса тяжіє до реалізму в зображенні подій та орієнтована на стару драматургічну школу через використання старосвітського гумору, проте в ній можна виділити певні модерністські риси: по-перше, модерністський сюжет із [[Неоромантизм|неоромантичною]] колізією зіткнення ідеалістичних уявлень з реальністю — історія божевілля, втрати зв'язку з дійсністю; по-друге, синкретизм мистецьких засобів — спроба запровадження в драматичний твір музики як органічної складової; по-третє, напрочуд емоційно та функціонально насичена мова не тільки персонажів, а й автора (ремарки у п'єсі слугують для ліризації та епізації подій, часто вони мають оціночний характер та складно реалізуються у постановках). Ці риси дозволяють назвати «Народного Малахія» межовим текстом між реалістичною та модерністською традиціями.