Анджей Одровонж: відмінності між версіями

Син [[Петро Одровонж|Пйотра Одровонжа]] (або брат<ref name="КН">''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/dlibraitem/181006/209/doccontent2?id=279&lang=en Korona polska…&nbsp;— S. 409].</ref>), брат [[Ян Одровонж|Яна Одровонжа]]. Після несподіваної смерті батька став власником значних володінь Самбірського, Львівського, Жидачівського повітів, на [[Поділля|Поділлі]].

[[1456]] року польський король [[Казимир IV Ягеллончик|Казімеж IV Яґеллончик]] дозволив А. Одровонжу викупити Рів (нині [[Бар]] [[Вінницька область|Вінницької області]]) і [[Ялтушків]] (нині село [[Барський район|Барського району]] Вінницької області) разом з іншими селами у спадкоємців [[Реї|Стоґнева Рея]] із [[Шумськ]]а&nbsp;<ref>''Е. Сецинский''. Приходы и церкви Подольской епархии…&nbsp;— С.&nbsp;623, 636.</ref>. [[26 червня]] [[1456]]&nbsp;р., Сучава&nbsp;— посол, делегований Казімежом IV Яґеллончиком; прийняв присягу на вірність королю господаря Молдавії [[Петро Арон|Петру ІІІ Арона]].

[[1458]] року король Казимир IV Яґеллончик, за проханням А. Одровонжа, надав мешканцям міста [[Зіньків (Віньковецький район)|Зінькова]]<ref>нині село [[Віньковецький район|Віньковецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]] на річці [[Ушиця (річка)|Ушиці]]</ref> [[магдебурзьке право]]&nbsp;<ref>''Е. Сецинский''. Приходы и церкви Подольской епархии…&nbsp;— С.&nbsp;433. {{ref-ru}}</ref>.

1457 року отримав дозвіл короля на збільшення власного фундушу вівтаря святої Марії в парафіяльному костелі [[Самбір|Самбора]].<ref name="ФК">''F. Kiryk.'' Odrowąż Andrzej…&nbsp;— S. 543</ref>

Запросив до Львова двох перших ченців-бернардинів. ''За сприянням А. Одровонжа [[1460]]&nbsp;р. у Львові було закладено [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|монастир бернардинців]] (виділено земельну ділянку біля Галицької брами, споруджено невеликий дерев'яний монастир з каплицею Св. Андрія''. [[1464]]&nbsp;р. після чуми (вижив 1 з 5 монахів) міщани спалили дерев'яний монастир з каплицею; [[1465]]&nbsp;р. фундатор виділив кошти на спорудження значно більших дерев'яних костелу та монастиря.<ref name="В2">''В. Вечерський.'' Українські монастирі…&nbsp;— С. 332.</ref>

Намагався не надавати права міщан грекам, які осідали у Львові після падіння Константинополя. Грецьку громаду міста хотів підпорядкувати собі. 1464 року був висланий до [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодора Бучацького]] для викупу від нього Кам'янця, зміцнення міста та замку через очікуваний напад турків.<ref name="ФК2">''F. Kiryk.'' Odrowąż Andrzej…&nbsp;— S. 542.</ref>

Помер [[1 травня]] [[1465]] року. Був похований під [[вівтар]]ем костелу Св. Андрія Львова,<ref name="В2">''В. Вечерський.'' Українські монастирі… С. 332.</ref> або в мурах кляштору в Могилі.<ref name="ФК">''F.Kiryk.'' Odrowąż Andrzej… S. 543</ref>

Староста [[львів]]ський (тобто тоді генеральний руський), отримав перед 6.10.[[1450]] року, [[Воєводи руські|воєвода руський]] ([[1451]]–[[1465]] роки, отримав після спротиву малопольської шляхти перед 14 травня 1451), [[Подільські воєводи|подільський]] в [[1456]] році. Староста львівський (генеральний руський).<ref name="КН">''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=279&lang=en Korona polska… S. 409]</ref>

* ''[[Каспер Несецький|К. Niesiecki.]]'' [http://www.polona.pl/dlibraitem/181006/209/doccontent2?id=279&lang=en Korona polska przy złotej wolności…— Lwów, 1740.&nbsp;— t. 3.&nbsp;— 938 s.]&nbsp;— S. 409. {{ref-pl}}

* ''F. Kiryk.'' Odrowąż Andrzej // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk, 1978.&nbsp;— t. ХХІІІ/3, zeszyt 98.&nbsp;— S. 541–544. {{ref-pl}}