Відмінності між версіями «Гельмут Шмідт»

нема опису редагування
{{нещодавно помер}}
 
{{Картка:Лідер
| ім'я =Гельмут Шмідт
| сайт =
}}
'''Ге́льмут Шмідт''' ({{lang-de|Helmut Heinrich Waldemar Schmidt}}; * {{ДН|23|12|1918}}, [[Гамбург]]&nbsp;— † {{Дата смерті|10|11|2015}}, ''там же''само)&nbsp;— німецький політичний і державний діч, [[канцлер]] [[Німеччина|Німеччини]] у [[1974]]–[[1982]]&nbsp;рр. Визнаний у німецькій і європейській політиці «кризовий менеджер» <ref>[[Німецька Хвиля]]: [http://www.dw.com/uk/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8політики-%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%83гельмуту-%D1%88%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%83шмідту-90/a-3897917 Політики: Гельмуту Шмідту&nbsp;— 90]. // [[Німецька Хвиля]], 23.12.2008</ref>.
 
У 1953–1962[[1953]]–[[1962]] та 1965–1987&nbsp;роках[[1965]]–[[1987]] — член [[Соціал-демократична партія Німеччини|Соціал-демократичної партії Німеччини]], депутат [[Бундестаг]]у від цієї партії. Був багаторічним соратником і конкурентом, і згодом став наступником на посаді [[Бундесканцлер]]а іншого видатного німецького державного діяча і політика&nbsp;— [[Віллі Брандт]]а.
 
== Сім'я та походження ==
Батько Шмідта Густав (1888–1981) був [[Незаконнонародженість|незаконнонародженим]] (позашлюбним) сином Людвига Гумбеля, банкіра єврейського походження з міста [[Бернбург]] та офіціантки-німкені. Він був [[Усиновлення|усиновлений]] гамбурзькою родиною простих [[докер]]ів ШмідтШмідтів, з роками одержав освіту викладача економії і став вчителем. Сім'я Шмідт пізніше приховала єврейські корені батька Гельмута, підробивши його свідоцтво про народження. Інакше йому не вдалося б пройти «арійську» перевірку на «чистоту раси» і двері більшості державних і суспільних інституцій виявилися би для Гельмута, як «чверть-єврея», зачиненими. Історію про єврейські коріння свого батька Г. Шмідт повідомив лише в 1980 році [[Валері Жискар д'Естен]]у у довірливій приватній розмові. Жискар д'Естен її оприлюднив у [[1988 році]] за згодою Шмідта у своїй книзі „Le''Le Pouvoir et la Vie“Vie'' («Життя і влада»). Сам Г. Шмідт пізніше розповідав у телеінтерв'ю, що його батько все життя соромився не стількитак своїхсвого єврейськихєврейського коренівкоріння, скільки свогояк позашлюбного народження.
 
==Юність та воєнні роки==
У [[1936]] році в 18 років), будучи школярем, Шмідт взяв участь у організованному [[НСДАП]] марші з Гамбурга в Нюрнберг — на Нюрнберзький партійний з'їзд. БудучиБув, за словами історика Генріха Вінклера, вражений «соціалістичною» іта «солідаристською» складовою нацистської пропаганди. У «Спогадах дитинства» сам Шмідт пише, що його походження вплинуло на неприйняття націонал-соціалізму в цілому.
 
В томуТого ж році винроку поступив у школу морських юнг, але був звідти відрахований за недодержання дисципліни (за його власним визнанням - «за довгий язик»). ВУ [[1937 році він]] закінчив середню школу (склав [[абітур]]ні іспити) та був призваний до зенітного підрозділу [[ППО]]. ЧерезУ два роки він[[1939]] одержав звання [[фельдфебель|фельдфебелю]] запасу, а ще за два роки - у [[1941]] став [[лейтенант]]ом легко-зенітних військ ППО. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] брав участь у протиповітряній обороні Бремена[[Бремен]]а, воював на Східному фронті, потімбрав участь у [[Блокада Ленінграда|блокаді Ленінграда]], працював в міністерстві авіаційної промисловості. ЗУ [[1944 року служив артилеристом]]-[[1945]] у званні старшого лейтенанта командував артилерійською батареєю на [[Західний фронт, Західна Європа (1939-1945)|Західному фронті]], в березні 1945 потрапив у полон до [[Союзники у Другій Світовій війні|союзників]] і пробув там до серпня. За військові заслуги лейтенант Шмідт здобув «[[Залізний хрест]]».
 
==Повоєнні роки==
У британському таборі для полонених зійшовся з німецькими соціал-демократами.
Після війни Шмідт вивчав право і політологію в [[Гамбурзький університет|Гамбурзькому університеті]], закінчив університет в 1949 році.
 
Після війни Шмідт вивчав народне господарство, державне право та політологію в [[Гамбурзький університет|Гамбурзькому університеті]], закінчив університет в [[1949]]. Студентом вступив до [[СДПН|Соціал-демократичної партії]], а згодом очолив її студентське об'єднання <ref name="Петренко">[http://zaxid.net/news/showNews.do?gelmut_shmidt_i_ukrayinskorosiyska_viyna&objectId=1372763 ''Любко Петренко.'' Гельмут Шмідт і українсько-російська війна. На смерть одного з найпопулярніших німецьких політиків // zaxid.net, 12.11.2015]</ref>.
Після закінчення університету працював у гамбурзькому відомстві економіки і транспорту. Двічі&nbsp;— в 1953 і 1965 роках&nbsp;— обирався депутатом Бундестагу, а в перерві обіймав пост гамбурзького сенатора з внутрішніх справ. Пізніше Гельмут Шмідт очолював федеральні міністерства оборони, економіки, фінансів і навіть два тижні керував МЗС.
 
Після закінчення університету працював у департаменті економіки та транспорту Гамбурзького [[маґістрат]]у. У [[1953]] і [[1965]] обирався депутатом [[Бундестаг]]у, а в перерві обіймав пост сенатора вільного міста Гамбурга з внутрішніх справ.
 
У [[1967]]-[[1969]] очолював фракцію СДПН <ref name="Петренко">[http://zaxid.net/news/showNews.do?gelmut_shmidt_i_ukrayinskorosiyska_viyna&objectId=1372763 ''Любко Петренко.'' Гельмут Шмідт і українсько-російська війна. На смерть одного з найпопулярніших німецьких політиків // zaxid.net, 12.11.2015]</ref>.
 
У сформованому [[1969]] року уряді [[Віллі Брандт|Віллі Брандта]] очолював почергово Міністерство оборони, Міністерства економіки, Міністерство фінансів, а на завершення два тижні керував МЗС <ref name="Петренко">[http://zaxid.net/news/showNews.do?gelmut_shmidt_i_ukrayinskorosiyska_viyna&objectId=1372763 ''Любко Петренко.'' Гельмут Шмідт і українсько-російська війна. На смерть одного з найпопулярніших німецьких політиків // zaxid.net, 12.11.2015]</ref>.
 
==На посаді канцлера==
Прийшов на посаду канцлера[[Канцлер Німеччини|бундесканцлер]]а (був висунутий керівництвом [[СДПН]] як лідер партії) після добровільної відставки Віллі Брандта внаслідок «шпигунської афери» — розкриття агента «[[Штазі]]» [[Гюнтер Гійом|ГюнтераҐюнтера Гійомॳйома]], якомуперсонального вдалося влаштуватися персональним секретаремсекретаря канцлера. [[Віллі16 Брандт|Брандтатравня]]). [[1974]] Бундестаг переважною більшістю проголосував за призначення Шмідта 5-м канцлером ФРН.
 
Був прихильником жорсткої лінії в боротьбі з лівим екстремізмом та тероризмом («[[Фракція Червоної Армії]]») та тероризмом.
Прихильник поліпшення відносин з Францією, один з ініціаторів [[Гельсінські угоди|Гельсінських угод]].
 
Прихильник поліпшення відносин з Францією, один зіз ініціаторів [[Гельсінські угоди|Гельсінських угод]].
Внаслідок виходу із урядової коаліції з СДПН партії [[Вільна демократична партія|Вільних демократів]] у [[1982]] році, втратив більшість у [[Бундестаг|Бундестазі]].
Спробував організувати однопартійний уряд через [[вотум довіри]], але програв його і був змушений поступися новій коаліції [[ХДС]]/[[ХСС]]-[[ПВД]], яка створила новий уряд на чолі з [[Гельмут Коль|Гельмутом Колем]].
 
Внаслідок виходу із урядової коаліції з СДПН партії [[Вільна демократична партія|Вільних демократів]] уіз урядової коаліції з СДПН (літо [[1982]] році), втратив більшість у [[Бундестаг|Бундестазі]].
З 1983&nbsp;р.&nbsp;— співвидавець тижневика «Die Zeit».
 
Спробував організувати однопартійний уряд через [[вотум довіри]], але програв його і був змушений поступися новій коаліції [[ХДС]]/[[ХСС]]-[[ПВД]], яка створила новий уряд на чолі з [[Гельмут Коль|Гельмутом Колем]].
 
З [[1983&nbsp;р.&nbsp;]] — співвидавець тижневика «''[[Die Zeit»]].''
 
== Кризовий менеджер ==
[[Файл:Carter und Schmidt.JPG|міні|[[Президент США]] [[Джиммі Картер]] і канцлер Німеччини Гельмут Шмідт, 07/13/ липня 1977]]
'''Вперше''' Шмідт завоював широку популярність і високу репутацію вмілого та рішучого організатора-менеджера&nbsp;—, коли займав посаду сенатора (міністра) з внутрішніх питань та заступника [[Бургомістр|Обер-бургомістра]] [[Гамбург]]у&nbsp;— під час катастрофічної [[шторм]]ової [[повінь|повені]] в ніч з [[16 лютого|16]] на [[17 лютого]] [[1962]] року, коли тільки в регіоні Гамбургу загинули 314 осіб.
 
Він оперативно координував широкомасштабне використання аварійних служб, служби надзвичайних ситуацій та [[Цивільна оборона|цивільної оборони]]. Не чекаючи на правове підтвердження правових уповноважень своїх дій, він скористався наявними контактами з [[Бундесвер]]ом таі [[НАТО]]; домігся, щобщоби були швидко і всебічно надані вертольоти, інженерне обладнання та матеріали, а такожзадіяні війська бундесверу і союзників.
 
'''Вдруге''' його вміння, інтелектуальні здібностірозум, мужність, твердість таі рішучість знадобилися під час його [[Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини|канцлерства]] (1974–1982), коли [[терорист]]и з ультра-[[лівиця|ліворадикальноїлівої]] [[Фракція Червоної Армії|«Фракції Червоної Армії»]] та їх поплічники почали у жовтні [[1977]] по всій Німеччині (так звана «[[Німецька осінь]]») підривати бомби, вимагати викупвикупу або звільнення з тюрем своїх поплічників, захоплювати взаручників заручники таі вбивати німецьких політиків та промисловців (так звана «[[Німецька осінь]]»).
 
Підпільні радикали, які за багатьма ознаками були таємно керовані з-за [[СРСРНДР|східного кордону]], вимагали від уряду ФРН піти з ними на переговори та визнати їхїхні вимоги. Але Шмідт тримався принципово непохитної жорсткої лінії та рішучої тактики, яка врешті-решт перемогла.
 
Ця його позиція принесла йомуотримала в той час широке міжнародне визнання, але взгодом майбутньому також різку критику з боку родичів жертв терористів. В одному з більш піздніх своїхпізніших інтерв'ю в ([[2007 році він]]) вибачився перед ними, сказавши, що мав величезну персональну відповідальність за життя інших людей - потенційних кандидатів в заручники. Викрадення прорадянською [[Палестинці|палестинською]] терористичною організацією [[Народний фронт визволення Палестини]] відомого промисловця Ганса Шляйєра, а потім його вбивство — Шмідт визнав, що і досі сприймає це як [[Існування|екзистенціальнуекзистенційну]] власну загрозу, щояка його пригнічує. <ref>[[Die Zeit]]: [http://www.zeit.de/2007/36/Interview-Helmut-Schmidt Deutscher Herbst: «Ich bin in Schuld verstrickt»] // [[Die Zeit]], 30.08.2007 {{ref-de}} 30.08.2007</ref>.
 
== Політичні погляди ==
[[Файл:Helmut Schmidt Bundeskanzler - Moscow 11 dec 2013.jpg|міні|Гельмут Шмідт у 2013 році]]
=== Внутрішня політика ===
Шмідт назвав масове безробіття найбільшою німецькою проблемою нашого часу. Він схвалював політику свого наступника [[Герхард Шредер|Герхарда Шрьодера]] і бачив у ній перший крок до усунення наслідків демографічних змін у Німеччині. Але програма реформ, на його погляд, була недостатньою, тому він вжеуже зв 1990-х роках виступав за дерегуляцію ринку праці та за зниження захисту від звільнень. Допомога з безробіття має зменшитися. Крім того, на його думку, профспілки мали занадтонадто великий вплив.
 
=== Суспільство ===
Мультикультурне суспільство Шмідт назвав «ілюзією інтелектуалів». За його словами, концепт «мультікульті» важко поєднується з демократичним суспільством. Він вважав помилкою запрошення до ФРН робочої сили з інших культуркраїн на початку 1960-х років.
 
=== Зовнішня політика ===
У зовнішній політиці він дуже цінував [[принцип невтручання]] у внутрішні справи суверенних держав.
 
Шмідт&nbsp;— противниксупротивник вступу [[Туреччина|Туреччини]] в [[Європейський союз]]. Він побоюється зниження зовнішньополітичної дієздатності союзу, а також труднощі інтеграції живутьтурецьких віммігрантів у Німеччині турків в німецьке суспільство.
 
==Відношення Ставлення до релігії ==
Як і переважна більшість північних німців, належить до [[Євангелісти|євангелічно]]-[[Лютеранство|лютеранської]] церкви. Отримав добру релігійну освіту, але не в колі сім’ї, вне у батьківському домі, а у [[пастор]]а місцевої церкви під час підготовки до [[конфірмація|конфірмації]] у [[1934]] р.
 
:« — Я дійсно вірив, що Бог існує, але його буття у [[Трійця|трьох особах]] мені було важко уявити». Після того, як Шмідт у кінці війни дізнався про [[Голокост]], розчарувався у релігії.
:« — Бог дозволив багато дуже поганих речей. Він дозволив [[Аушвіц]]. Він дозволив вбивство шести мільйонів [[євреї]]в. Він дозволив обидві світові війни. Я повинен зізнатися, що за словами «божа [[праведність]]», нічого не можу дійсно реального собі уявити.»<ref>Гельмут Шмідт і [[Ріхард фон Вайцзеккер]] [http://filtertraum.de/2007/07/06/helmut-schmidt-und-richard-von-weizsacker/ під час дискусії] на каналі телебачення [[ARD]].{{ref-de}} 6.07.2007</ref>
 
:Але Шмідт ніколи так і не став [[атеїзм|атеїстом]].
:« — Бог дозволив багато дуже поганих речей. Він дозволив [[Аушвіц]]. Він дозволив вбивство шести мільйонів [[євреї]]в. Він дозволив обидві світові війни. Я повинен зізнатися, що за словами «божаБожа [[праведність]]», нічого не можу дійсно реального собі уявити.» <ref>Гельмут Шмідт і [[Ріхард фон Вайцзеккер]] [http://filtertraum.de/2007/07/06/helmut-schmidt-und-richard-von-weizsacker/ під час дискусії] на каналі телебаченнятелеканалі [[ARD]], 6.07.2007 {{ref-de}} 6.07.2007</ref>.
:Але Шмідт ніколи так і не став [[атеїзм|атеїстом]].
 
== Цікаві факти ==
[[Файл:Bundesarchiv B 145 Bild-F048646-0033, Dortmund, SPD-Parteitag, Helmut Schmidt.jpg|міні|Гельмут Шмідт з цигаркою]]
* Все життя інтенсивно [[Куріння|палив]]. Навіть вже коли бувбудучи старою і хворою людиною, під час довгих телевізійних інтерв'ю або дебатів&nbsp;— закурював одну сигарету за іншою.
* Більшу частину життя (починаючи звід [[1962]]) прожив у скромному житлі — багатоблочному 2-поверховомудвоповерховому будинку в одному ззі звичайних кварталів Гамбурга. <ref>[[Bild]]: [http://www.bild.de/regional/hamburg/tuer-an-tuer-mit-dem-alt-kanzler-6901594.bild.html Tür an Tür mit Helmut Schmidt]. // [[Bild]] {{ref-de}}</ref>.
 
==Відомі висловлювання Шмідта==
*Висловлювання Г. Шмідта, яке помилково приписують [[Маргарет Тетчер]]: {{цитата|[[СРСР]]&nbsp;— це [[Буркіна-Фасо|Верхня Вольта]] з ракетами. <ref>[[FOCUS]]: [http://www.focus.de/politik/ausland/obervolta-mit-raketen-borei-bulawa-r-24-jars-kommentar_id_6229537.html Obervolta mit Raketen...]. // [[Focus (часопис)|Fokus]] {{ref-de}}</ref> <ref>[[Der Spiegel]]: [http://www.spiegel.de/spiegel/spiegelspecialgeschichte/d-54841321.html DASDas IMPERIUMImperium EXPANDIERTExpandiert]. // [[Der Spiegel]] {{ref-de}}</ref>}}
 
== Примітки ==
{{Commons}}{{reflist}}
 
{{Commons}}
== Виноски ==
{{Commons}}{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://zaxid.net/news/showNews.do?gelmut_shmidt_i_ukrayinskorosiyska_viyna&objectId=1372763 ''Любко Петренко.'' Гельмут Шмідт і українсько-російська війна. На смерть одного з найпопулярніших німецьких політиків // zaxid.net, 12.11.2015]
* [[ARD]]: [https://www.tagesschau.de/multimedia/bilder/helmut-schmidt-105.html історіяІсторія Гельмута Шмідта у фотографіях] // [[ARD]] ('''40''' foto + ''коментарі'') {{ref-de}}
{{бібліоінформація}}
 
25 308

редагувань