Франкізація Брюсселя: відмінності між версіями

'''Франкіза́ція Брюссе́ля''' ({{lang-nl|Verfransing van Brussel}}, {{lang-fr|Francisation de Bruxelles}}) — процес проникнення, поширення та зайняття французькою (і також валонською) мовою панівного статусу на споконвічній етнічній території фламандців — у місті Брюсселі і його найближчих околицях — 18 комунах, розвиток і існування яких тісно пов'язані з Брюсселем, і які тепер разом з ним утворюють [[Брюссельський столичний регіон]]. До початку франкізації населення БрюсселюБрюсселя було переважно нідерландськомовне (фламандськомовне). Процес розпочався особливо інтенсивно наприкінці 18 — початку 19 століть, відбувався протягом всього 19 століття і вже у першій половині 20 століття призвів до домінування французької мови у Брюсселі і його околицях.

Чинниками, що сприяли франкізації були: переселення валлонів у місто, несприятливі умови розвитку нідерландської мови як в усій країні загалом, так і у місті зокрема, перехід фламандців, що переселялися до БрюселлюБрюселля, на французьку мову, часто вже в другому поколінні.

Брюссельський двомовний регіон розташований близько етнічного й мовного кордону між Фландрією і Валлонією, однак не на етнічному кордоні між цими регіонами. Мовний кордон проходить кількома кілометрами південніше від Брюсселя та Брюссельського столичного регіону. Брюссель  — анклав усередині фламандської етнічної території.

Протягом віків, звід часів заснування БрюсселюБрюсселя до 18-го століття єдина повсякденна мова населення Брюсселяміста таі його околиць була нідерландська. Міська влада, церква, суд користувалися одночасно двома мовами&nbsp;— латиною й нідерландською.<ref name="HDB"> Paul F. State. Languages. // [http://books.google.com.ua/books?id=LErne3-05qoC&printsec=frontcover&dq=Historical+Dictionary+of+Brussels&hl=uk&sa=X&ei=OhgVUZqsDMnAtAb05YDIAw&ved=0CDAQ6AEwAA#v=onepage&q=Historical%20Dictionary%20of%20Brussels&f=false Historical Dictionary of Brussels. ]&nbsp;— Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 170–173. ISBN 0-8108-5075-3 </ref> 1430 року герцог бургундський [[Філіп ІІІ Добрий]] дістав у спадок [[Брабант]] і зробив Брюссель столицею Бургундії. Бургундський режим, що тривав до 1477 року, приніс до Брюсселя французьку мову, використання якої потроху зростало. Французька стала мовою центрального уряду й панства. Однак, у середньому класі французька почала розповсюджуватись тільки в 18 столітті і до кінця 18 століття використовувалася обмеженою кількісттю людей. 1780 року в Брюсселі тільки 15% населення користувалося французькою мовою, це були переважно дворяни, вихідці з Валлонії, прислуга.<ref> Thomas De Wolf. [http://www.ethesis.net/reizigers/reizigers_deel_e.htm#E.8%20CULTUUR%20EN%20WETENSCHAP E. De Oostenrijkse Nederlanden in de kijker van vreemdelingen. ] // [http://www.ethesis.net/reizigers/reizigers_inhoud.htm De visie van reizigersop Brabant en Mechelen (1701–1800). ]&nbsp;— дисертація. </ref> Після [[Велика французька революція|Французької революції]] Бельгія потрапила під владу Франції, що створило умови для розповсюдження французької мови в Брюсселі.<ref name="HDB" />

За деякими даними, кількість нідерландомовного населення у Брюсселі може сягати 20%.<ref name="Brussels"> Peter Backhaus. Brussels: A Coiffeur But No Kapper. // [http://books.google.be/books?id=Nl0mPajCyxsC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q=Brussels&f=false Linguistic Landscapes: Comparative Study of Urban Multilingualism in Tokyo. ]&nbsp;— Multilingual Matters Ltd, 2007. 168 p. </ref> За іншими данними, отриманними опитуванням 2500 брюссельців, 2006 року 7% населення БрюсселюБрюсселя вдома користувалися нідерландською мовою, 56,8&nbsp;— французькою, 8,6%&nbsp;— нідерландською і французькою, 11,3&nbsp;— французькою й іншою, 16,3%&nbsp;— іншою.<ref> [http://www.briobrussel.be/assets/andere%20publicaties/en_51_brus13en.pdf Language use in Brusseland the position of Dutch. Some recent findings. ] // [http://www.brusselsstudies.be/en/brussels-studies-the-e-journal-for-academic-research-on-brussels Brussels sudtes.&nbsp;— issue 13, 2008 January the 7th. ] [http://www.brusselsstudies.be/medias/publications/NL_51_BruS13NL.pdf ]&nbsp;— нідерландською мовою, [http://www.briobrussel.be/assets/andere%20publicaties/fr_51_brus13fr.pdf ]&nbsp;— та сама стаття французькою мовою. </ref>

Схожий експеримент було проведено 1992 року (результати опубліковано 1996 року). Було досліджено 700 білбордів на 12,3-кілометровому маршруті від південного сходу до північного заходу БрюсселюБрюсселя, найбільші маршрути, станції і футбольний стадіон. Розмір приблизно 9 м², найменший&nbsp;— 2 м² і вивіски на магазинах. 56,5%&nbsp;— франкомовні, 24,2%&nbsp;— нідерландомовні, 9,7%&nbsp;— англомовні, 7,1%&nbsp;— без надписів, 2,5%&nbsp;— двомовні, причому лише 1,3% всіх білбордів були франко-нідерландські. На півночі більше нідерландомовних. На станціях використання мов одночасне, однак написи нідерландською переважно знизу. На півдні переважають одномовні французькі, на півночі&nbsp;— двомовні. Білборди з французькою нагорі. В центрі БрюсселюБрюсселя вивіски на магазинах&nbsp;— переважно англомовні і франкомовні, нідерландомовних мало.<ref name="Brussels" />