Лятошинський Борис Миколайович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) |
вікіфікація, оформлення, правопис |
||
Рядок 36:
| герб =
}}
'''Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський''' ({{н}} {{ДН|3|1|1895|22|12|1894}}, [[Житомир]] — {{†}} [[15 квітня]] [[1968]], [[Київ]]) — український [[композитор]], диригент і [[педагог]], один із основоположників модернізму в українській класичній музиці.
Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: [[Ігор Шамо|І. Шамо]], [[Валентин Сильвестров|В. Сильвестров]], [[Іван Карабиць|І. Карабиць]], [[Євген Станкович|Є. Станкович]], [[Канерштейн Олександр Михайлович|О. Канерштейн]].
Рядок 49:
=== Ранні роки ===
[[Файл:Gimnazja-zhyt.jpg|right|thumb|180px|Житомирська гімназія № 2, в якій навчався Борис Лятошинський]]
З ранніх років виявив велику музичну обдарованість, вчився грати на [[скрипка|скрипці]] і [[фортепіано]]. Два роки навчався в [[Златопільська гімназія|Златопільській гімназії]], де його батько був директором. Саме тут почав серйозно займатись музикою: навчався грі на скрипці у гімназійного викладача Бенціона Хаїмовського, грав в учнівському оркестрі.<ref>[http://gazeta.zn.ua/EDUCATION/zlatopolskaya-gimnaziya-vozrodim-ili-zabudem-_.html ''Орел С.'' Златопольская гимназия: возродим или забудем? // «Дзеркало тижня», 19.04.2013]
У 1913 році Борис Лятошинський переїхав до [[Київ|Києва]], та вступив до юридичного факультету Київського університету. Водночас готувався до вступу в тільки-но відкриту консерваторію, приватно навчаючись музиці у професора Київської консерваторії [[Глієр|Р. Глієра]]: після запрошення останнього став студентом його класу. А вже в 1914 році відбулося знайомство Лятошинського з майбутньою дружиною Маргаритою Царевич.
Рядок 59:
З [[1920]] року Б. Лятошинський викладає музично-теоретичні дисципліни на виконавських факультетах [[Київська консерваторія|Київської консерваторії]], а з [[1922]] року — веде клас композиції. Першими його випускниками (1925) були згодом відомі митці — музикознавець [[Ігор Белза|І. Ф. Белза]] і композитори Г. П. Таранов, [[Глушков Петро Тарасович|П. Т. Глушков]].
20-ті роки стали для Лятошинського періодом творчої зрілості, формування індивідуального стилю. У першій половині 20-х років він глибоко цікавився новою музикою, стежачи за здобутками як російських композиторів (
{{слухавка праворуч|color=#FFEECC|width=200%}}
Рядок 262:
== Джерела ==
* ''Мирослава Новакович''. Канон українського медичного модернізму (На прикладі творчості Бориса Лятошинського).
* {{НІУМ}}
* С.Лісецький Українська музична література, К., «Музична Україна», 1993
|