Лятошинський Борис Миколайович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення, правопис
Рядок 36:
| герб =
}}
'''Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський''' ({{н}} {{ДН|3|1|1895|22|12|1894}}, [[Житомир]] — {{†}} [[15 квітня]] [[1968]], [[Київ]]) — український [[композитор]], диригент і [[педагог]], один із основоположників модернізму в українській класичній музиці.
 
Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: [[Ігор Шамо|І. Шамо]], [[Валентин Сильвестров|В. Сильвестров]], [[Іван Карабиць|І. Карабиць]], [[Євген Станкович|Є. Станкович]], [[Канерштейн Олександр Михайлович|О. Канерштейн]].
Рядок 49:
=== Ранні роки ===
[[Файл:Gimnazja-zhyt.jpg|right|thumb|180px|Житомирська гімназія № 2, в якій навчався Борис Лятошинський]]
З ранніх років виявив велику музичну обдарованість, вчився грати на [[скрипка|скрипці]] і [[фортепіано]]. Два роки навчався в [[Златопільська гімназія|Златопільській гімназії]], де його батько був директором. Саме тут почав серйозно займатись музикою: навчався грі на скрипці у гімназійного викладача Бенціона Хаїмовського, грав в учнівському оркестрі.<ref>[http://gazeta.zn.ua/EDUCATION/zlatopolskaya-gimnaziya-vozrodim-ili-zabudem-_.html ''Орел С.'' Златопольская гимназия: возродим или забудем? // «Дзеркало тижня», 19.04.2013] {{langref-ru|}}</ref><ref>Постаті Новомиргородщини // «Новомиргородщина», №&nbsp;2 (9237) від 11 січня 2014.&nbsp;— С. 6.</ref> В 14 років написав кілька музичних творів, серед яких струнний та фортепіанний [[квартет]]и. Перші твори молодого композитора з успіхом виконувалися в [[Житомир]]і. Відвідував житомирську гімназію, закінчив її у [[1913]].
 
У 1913 році Борис Лятошинський переїхав до [[Київ|Києва]], та вступив до юридичного факультету Київського університету. Водночас готувався до вступу в тільки-но відкриту консерваторію, приватно навчаючись музиці у професора Київської консерваторії [[Глієр|Р. Глієра]]: після запрошення останнього став студентом його класу. А вже в 1914 році відбулося знайомство Лятошинського з майбутньою дружиною Маргаритою Царевич.
Рядок 59:
З [[1920]] року Б. Лятошинський викладає музично-теоретичні дисципліни на виконавських факультетах [[Київська консерваторія|Київської консерваторії]], а з [[1922]] року&nbsp;— веде клас композиції. Першими його випускниками (1925) були згодом відомі митці&nbsp;— музикознавець [[Ігор Белза|І.&nbsp;Ф.&nbsp;Белза]] і композитори Г.&nbsp;П.&nbsp;Таранов, [[Глушков Петро Тарасович|П.&nbsp;Т.&nbsp;Глушков]].
 
20-ті роки стали для Лятошинського періодом творчої зрілості, формування індивідуального стилю. У першій половині 20-х років він глибоко цікавився новою музикою, стежачи за здобутками як російських композиторів ({{Пркфв}}[[С. Прокоф'єв]], [[Ігор Стравінський|І. Стравінський]], [[Мясковський|М. Мясковський]]), так і західних ([[Шенберґ Арнольд Шенберг|А. Шенберг]], [[Альбан Берг|А. Берг]], [[Барток|Б. Барток]], [[Онеггер|А. Онеггер]] та ін.). З [[1922]] по [[1925]] роки Борис Лятошинський очолював Асоціацію сучасної музики при Музичному товаристві імені М.&nbsp;Д.&nbsp;Леонтовича. На засіданнях асоціації митці знайомилися з музикою [[20 століття|XX&nbsp;ст.]]
 
{{слухавка праворуч|color=#FFEECC|width=200%}}
Рядок 262:
 
== Джерела ==
* ''Мирослава Новакович''. Канон українського медичного модернізму (На прикладі творчості Бориса Лятошинського). -&nbsp;— Видавнцитво «Твердиня». Луцьк, 2012.
* {{НІУМ}}
* С.Лісецький Українська музична література, К., «Музична Україна», 1993