Відмінності між версіями «Гельмут Шмідт»

м
правопис
м (правопис)
 
==Юність та воєнні роки==
У 1936 році в 18 років, будучи школярем, Шмідт взяв участь у організованному [[НСДАП]] марші з Гамбурга в Нюрнберг — на Нюрнберзький партійний з'їзд. Будучи, за словами історика Генріха Вінклера, вражений «соціалістичноїсоціалістичною» і «солідаристськоїсолідаристською» складовоїскладовою нацистської пропаганди. У «Спогадах дитинства» сам Шмідт пише, що його походження вплинуло на неприйняття націонал-соціалізму в цілому.
 
В тому ж році вин поступив у школу морських юнг, але був звідти відчисленвідрахований за недодержання дисципліни (за його власним визнанням - «за довгий язик»). В 1937 році він закінчив середню школу (склав [[абітур]]ні іспити) та був призваний до зенітного підрозділу ППО. Через два роки він одержав звання [[фельдфебель|фельдфебелю]] запасу, а ще церезза два роки - у 1941 став [[лейтенант]]ом легко-зенітних військ ППО. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] брав участь у протиповітряній обороні Бремена, воював на Східному фронті, потім працював в міністерстві авіаційної промисловості. З 1944 року служив артилеристом у званні старшого лейтенанта на Західному фронті, в березні 1945 потрапив у полон до союзників і пробув там до серпня.
 
==Повоєнні роки==
Після війни Шмідт вивчав право і політологію в [[Гамбурзький університет|Гамбурзькому університеті]], закінчив університет в 1949 році.
 
Після закінчення внз'ууніверситету працював у гамбурзькому відомстві економіки і транспорту. Двічі — в 1953 і 1965 роках — обирався депутатом Бундестагу, а в перерві обіймав пост гамбурзького сенатора з внутрішніх справ. Пізніше Гельмут Шмідт очолював федеральні міністерства оборони, економіки, фінансів і навіть два тижні керував МЗС.
 
==На посаді канцлера==
Прийшов на посаду канцлера (був висунутий керівництвом [[СДПН]] як лідер партії) після добровільної відставки Віллі Брандта в наслідоквнаслідок «шпигунської афери» — розкриття агента «[[Штазі]]» [[Гюнтер Гійом|Гюнтера Гійома]], якому вдалося влаштуватися персональним секретарем канцлера [[Віллі Брандт|Брандта]]).
 
Був прихильником жорсткої лінії в боротьбі з лівим екстремізмом («[[Фракція Червоної Армії]]») та тероризмом.
ПрихільникПрихильник поліпшення відносин з Францією, один з ініціаторів [[Гельсінські угоди|Гельсінських угод]].
 
В наслідокВнаслідок виходу із урядової коаліції з СДПН партії [[Вільна демократична партія|Вільних демократів]] у [[1982]] році, втратив більшість у [[Бундестаг|Бундестазі]].
Спробував організувати однопартійний уряд через [[вотум довіри]], але програв його і був змушений поступися новій коаліції [[ХДС]]/[[ХСС]]-[[ПВД]], яка створила новий уряд на чолі з [[Гельмут Коль|Гельмутом Голем]].
 
== Кризовий менеджер ==
[[Файл:Carter und Schmidt.JPG|міні|[[Президент США]] [[Джиммі Картер]] і канцлер Німеччини Гельмут Шмідт, 07/13/1977]]
'''Вперше''' Шмідт завоював широку популярність і високу репутацію вмілого та рішучого організатора-менеджера — коли займав посаду сенатора (міністра) з внутрішніх питань та заступника [[Бургомістр|Обер-бургомайстрабургомістра]] [[Гамбург]]у — під час катастрофічної [[шторм]]ової [[повінь|повені]] в ніч з [[16 лютого|16]] на [[17 лютого]] [[1962]] року, коли тільки в регіоні Гамбургу загинули 314 осіб.
 
Він оперативно координував широкомасштабніширокомасштабне використання аварійних служб, служби надзвичайних ситуацій та [[Цивільна оборона|цивільної оборони]]. Не чекаючи на підтвердження правових уповноважень своїх дій, він скористався існуючиминаявними контактами з [[Бундесвер]]ом та [[НАТО]]; домігся, щоб були швидко і всебічно провадженінадані вертольоти, інженерне обладнання та матеріали, а також війська бундесверу і союзників.
 
'''Вдруге''' його вміння, інтелектуальні здібності, мужність, твердість та рішучість знадобилися під час його [[Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини|канцлерства]] (1974–1982), коли [[терорист]]и з ультра-[[лівиця|ліворадикальної]] [[Фракція Червоної Армії|«Фракції Червоної Армії»]] та їх поплічники почали у жовтні [[1977]] по всій Німеччині (так звана «[[Німецька осінь]]») підривати бомби, вимагати викуп або звільнення з тюрем своїх поплічників, захоплювати в заручники та вбивати німецьких політиків та промисловців.
 
Підпільні радикали, які за багатьма ознаками були таємно керовані іззаз-за [[СРСР|східного кордону]], вимагали від уряду ФРН піти з ними на переговори та визнати їх вимоги. Але Шмідт тримався принципово непохитної жорсткої лінії та рішучої тактики, яка вкінціврешті-кінціврешт перемогла.
 
Ця його позиція принесла йому в той час широке міжнародне визнання, але в майбутньому також різку критику з боку родичів жертв терористів. В одному з більш піздніх своїх інтерв'ю в 2007 році він вибачився перед ними, сказашисказавши, що мав величезну персональну відповідальність за життя інших людей - потенційних кандидатів в заручники. Викрадення прорадянською [[Палестинці|палестинською]] терористичною організацією [[Народний фронт визволення Палестини]] відомого промисловця Ганса Шляйєра, а потім його вбивство — Шмідт визнав, що і досі сприймає це як [[Існування|екзестенціональнуекзистенціальну]] власну загрозу, що його пригнічує.<ref>[[Die Zeit]]: [http://www.zeit.de/2007/36/Interview-Helmut-Schmidt Deutscher Herbst: «Ich bin in Schuld verstrickt»].{{ref-de}} 30.08.2007</ref>
 
== Політичні погляди ==
[[Файл:Helmut Schmidt Bundeskanzler - Moscow 11 dec 2013.jpg|міні|Гельмут Шмідт у 2013 році]]
=== Внутрішня політика ===
Шмідт назвав масове безробіття найбільшою німецькою проблемою нашого часу. Він хваливсхвалював Агендаполітику 2010 йогосвого наступника [[Герхард Шредер|Герхарда Шрьодера]] і бачив у ній перший крок до усунення наслідків демографічних змін у Німеччині. Але програма реформ, на його погляд, недостатнябула недостатньою, тому він вже з 1990-х роках виступаєвиступав за дерегуляцію ринку праці та за зниження захисту від звільнень. Допомога поз безробіттюбезробіття має зменшитися. Крім того, на його думку, профспілки маютьмали занадто великий вплив.
 
=== Суспільство ===
Мультикультурне суспільство Шмідт назвав «ілюзією інтелектуалів». За його словами, концепт «мультікульті» важко поєднується з демократичним суспільством. Він вважаєвважав помилкою запрошення до ФРН робочої сили з інших культур на початку 1960-х років.
 
=== Зовнішня політика ===
У зовнішній політиці він дуже цінуєцінував [[принцип невтручання]] у внутрішні справи суверенних держав.
 
Шмідт&nbsp;— противник вступу [[Туреччина|Туреччини]] в [[Європейський союз]]. Він побоюється зниження зовнішньополітичної дієздатності союзу, а також труднощі інтеграції живуть в Німеччині турків в німецьке суспільство.
 
==Відношення до релігії==
Як і переважна більшість північних німців, належить до [[Євангелісти|євангелічно]]-[[Лютеранство|лютеранської]] церкви. Отримав добру релігійну освіту, але не в колі сімїсім’ї в батьківському домі, а у [[пастор]]а місцевої церкви під час підготовки до [[конфірмація|конфірмації]] у [[1934]] р.
:« — Я дійсно вірив, що Бог існує, але його буття у [[Трійця|трьох особах]] мені було важко уявити». Після того як Шмідт у кінці війни дізнався про [[Голокост]], розчарувався у релігії.
:« — Бог дозволив багато дуже поганих речей. Він дозволив [[Аушвіц]]. Він дозволив вбивство шести мільйонів [[євреї]]в. Він дозволив обидві світові війни. Я повинен зізнатися, що за словами «божа [[праведність]]», нічого не можу дійсно реального собі уявити.»<ref>Гельмут Шмідт і [[Ріхард фон Вайцзеккер]] [http://filtertraum.de/2007/07/06/helmut-schmidt-und-richard-von-weizsacker/ під час дискусії] на каналі телебачення [[ARD]].{{ref-de}} 6.07.2007</ref>
 
==Відомі висловлювання Шмідта==
*ВислюванняВисловлювання Г. Шмідта, яке помилково приписують [[Маргарет Тетчер]]:{{цитата|[[СРСР]]&nbsp;— це [[Буркіна-Фасо|Верхня Вольта]] з ракетами.<ref>[[FOCUS]]: [http://www.focus.de/politik/ausland/obervolta-mit-raketen-borei-bulawa-r-24-jars-kommentar_id_6229537.html Obervolta mit Raketen...].{{ref-de}}</ref><ref>[[Der Spiegel]]: [http://www.spiegel.de/spiegel/spiegelspecialgeschichte/d-54841321.html DAS IMPERIUM EXPANDIERT].{{ref-de}}</ref>}}
 
== Виноски ==
1099

редагувань