Відмінності між версіями «Мікросхема»

м
Узгодження правопису. Правило дев'ятки.
(шаблон)
м (Узгодження правопису. Правило дев'ятки.)
'''Мікросхе́ма''', '''[[інтегральна мікросхема]]''' ({{lang-en|integrated circuit}}) — електронна схема, що реалізована у вигляді [[напівпровідник]]ового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у [[1958]] році американськими винахідниками [[Джек Кілбі|Джеком Кілбі]] та [[Роберт Нойс|Робертом Нойсом]].
 
ЧіпЧип&nbsp;— напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки.<ref>[http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_terminus&Itemid=194&task=view&id=28476]
КОНТАКТНА ПЛОЩИНКА ІНТЕГРОВАНОЇ МІКРОСХЕМИ &nbsp;— металізована ділянка на підшарку, кристалі або корпусі інтегрованої мікросхеми, яка служить для приєднання виводів компонентів та кристалів, перемичок, а також для контролю електричних параметрів та режимів мікросхеми.</ref>
Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС)&nbsp;— ІС в корпусі.
Перша радянська напівпровідникова мікросхема була створена у [[1961]] році, в Таганрозькому радіотехнічному інституті, в лабораторії Л.&nbsp;Н.&nbsp;Колесова.
 
== Історія<ref> Історія Київського НДІ «Мікроприладів» в книзі ''Стратегия выбора''.&nbsp;— К.: «Корнійчук», 2012.&nbsp;— 528 с. ISBN 978-966-7599-76-8</ref> ==
Винахід [[мікросхема|мікросхем]] розпочався з вивчення властивостей тонких [[оксид]]них плівок, що проявляються в ефекті поганої електропровідності при невеликій [[Електрична напруга|електричній напрузі]]. Проблема полягала в тому, що в місці зіткнення двох [[метал]]ів не відбувалося електричного контакту або він мав полярні властивості. Глибокі вивчення цього феномену привели до винаходу [[діод]]ів, а пізніше до транзисторів і інтегральних мікросхем.
 
407

редагувань