Гельмут Шмідт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітка: УВАГА! Можливий вандалізм!
Рядок 62:
 
З 1983 р. — співвидавець тижневика «Die Zeit».
 
== Кризовий менеджер ==
'''Вперше''' Шмідт завоював широку популярність і високу репутацію вмілого та рішучого організатора-менеджера — коли займав посаду сенатора (міністра) з внутрішніх питань та заступника [[Бургомістр|Обер-бургомайстра]] [[Гамбург]]у — під час катастрофічної [[шторм]]ової [[повінь|повені]] в ніч з [[16 лютого|16]] на [[17 лютого]] [[1962]] року, коли тільки в регіоні Гамбургу загинули 314 осіб.
 
Він оперативно координував широкомасштабні використання аварійних служб, служби надзвичайних ситуацій та [[Цивільна оборона|цивільної оборони]]. Не чекаючі на підтвердження правових уповноважень своїх дій, він скористався існуючими контактами з [[Бундесвер]]ом та [[НАТО]]; домігся, щоб були швидко і всебічно проваджені вертольоти, інженерне обладнання та матеріали, а також війська бундесверу і союзників.
 
'''Вдруге''' його вміння, інтелектуальні здібності, мужність, твердість та рішучість знадобилися під час його [[Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини|канцлерства]] (1974–1982), коли [[терорист]]и з ультра-[[лівиця|ліворадикальної]] [[Фракція Червоної Армії|«Фракції Червоної Армії»]] та їх поплічники почали у жовтні [[1977]] по всій Німеччині (так звана «[[Німецька осінь]]») підривати бомби, вимагати викуп або звільнення з тюрем своїх поплічників, захоплювати в заручники та вбивати німецьких політиків та промисловців.
 
Підпільні радикали, які за багатьма ознаками були таємно керовані ізза [[СРСР|східного кордону]], вимагали від уряду ФРН піти з ними на переговори та визнати їх вимоги. Але Шмідт тримався принципово непохитної жорсткої лінії та рішучої тактики, яка вкінці-кінців перемогла.
 
Ця його позиція принесла йому в той час широке міжнародне визнання, але в майбутньому також різку критику з боку родичів жертв терористів. В одному з більш піздніх своїх інтерв'ю в 2007 році він вибачився перед ними, сказаши, що мав величезну персональну відповідальність за життя інших людей - потенційних кандидатів в заручники. Викрадення прорадянською [[Палестинці|палестинською]] терористичною організацією [[Народний фронт визволення Палестини]] відомого промисловця Ганса Шляйєра, а потім його вбивство — Шмідт визнав що і досі сприймає це як [[Існування|екзестенціональну]] власну загрозу, що його пригнічує.<ref>[[Die Zeit]]: [http://www.zeit.de/2007/36/Interview-Helmut-Schmidt Deutscher Herbst: «Ich bin in Schuld verstrickt»].{{ref-de}} 30.08.2007</ref>
 
== Політичні погляди ==
 
=== Внутрішня політика ===
Шмідт назвав масове безробіття самої великої німецької проблемою нашого часу. Він хвалив Агенда 2010 його наступника Герхарда Шредера і бачить у ній перший крок до усунення наслідків демографічних змін у Німеччині. Але програма реформ, на його погляд, недостатня, тому він вже з 1990-х роках виступає за дерегуляцію ринку праці та за зниження захисту від звільнень. Допомога по безробіттю має зменшитися. Крім того, на його думку, профспілки мають занадто великий вплив.
Рядок 77 ⟶ 87:
 
Ввів у вжиток знамените визначення СРСР, яке помилково приписують Маргарет Тетчер&nbsp;— «Верхня Вольта з балістичними ракетами».
 
== Кризовий менеджер ==
'''Вперше''' Шмідт завоював широку популярність і високу репутацію вмілого та рішучого організатора-менеджера&nbsp;— коли займав посаду сенатора (міністра) з внутрішніх питань та заступника [[Бургомістр|Обер-бургомайстра]] [[Гамбург]]у&nbsp;— під час катастрофічної [[шторм]]ової [[повінь|повені]] в ніч з [[16 лютого|16]] на [[17 лютого]] [[1962]] року, коли тільки в регіоні Гамбургу загинули 314 осіб.
 
Він оперативно координував широкомасштабні використання аварійних служб, служби надзвичайних ситуацій та [[Цивільна оборона|цивільної оборони]]. Не чекаючі на підтвердження правових уповноважень своїх дій, він скористався існуючими контактами з [[Бундесвер]]ом та [[НАТО]]; домігся, щоб були швидко і всебічно проваджені вертольоти, інженерне обладнання та матеріали, а також війська бундесверу і союзників.
 
'''Вдруге''' його вміння, інтелектуальні здібності, мужність, твердість та рішучість знадобилися під час його [[Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини|канцлерства]] (1974–1982), коли [[терорист]]и з ультра-[[лівиця|ліворадикальної]] [[Фракція Червоної Армії|«Фракції Червоної Армії»]] та їх поплічники почали у жовтні [[1977]] по всій Німеччині (так звана «[[Німецька осінь]]») підривати бомби, вимагати викуп або звільнення з тюрем своїх поплічників, захоплювати в заручники та вбивати німецьких політиків та промисловців.
 
Підпільні радикали, які за багатьма ознаками були таємно керовані ізза [[СРСР|східного кордону]], вимагали від уряду ФРН піти з ними на переговори та визнати їх вимоги. Але Шмідт тримався принципово непохитної жорсткої лінії та рішучої тактики, яка вкінці-кінців перемогла.
 
Ця його позиція принесла йому в той час широке міжнародне визнання, але в майбутньому також різку критику з боку родичів жертв терористів. В одному з більш піздніх своїх інтерв'ю в 2007 році він вибачився перед ними, сказаши, що мав величезну персональну відповідальність за життя інших людей - потенційних кандидатів в заручники. Викрадення прорадянською [[Палестинці|палестинською]] терористичною організацією [[Народний фронт визволення Палестини]] відомого промисловця Ганса Шляйєра, а потім його вбивство — Шмідт визнав що і досі сприймає це як [[Існування|екзестенціональну]] власну загрозу, що його пригнічує.<ref>[[Die Zeit]]: [http://www.zeit.de/2007/36/Interview-Helmut-Schmidt Deutscher Herbst: «Ich bin in Schuld verstrickt»].{{ref-de}} 30.08.2007</ref>
 
== Цікаві факти ==