Перехіль: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Виправлення шаблонів координат
Рядок 16:
Іспанія і Марокко сперечаються довкола належності острова. Острів не був згаданий в договорі про надання Марокко незалежності від Іспанії, що й стало причиною суперечок.
 
Переважна більшість марокканців та іспанців уперше дізналось про існування острова [[11 червня]] [[2002]] року, коли на ньому висадилася група марокканських поліцейських. Згідно з твердженням марокканських урядовців, поліцейські займалися розшуком нелегальних іммігрантів; пізніше, після протестів іспанського уряду, поліцію змінили курсанти військово-морського училища, які влаштували на острові постійний тренувальний табір. Це ще більше роздратувало Іспанію; обидві країни знову заявили про свої права на острів. Іспанія була повністю підтримана членами [[Європейський союз|Європейського Союзу]], за винятком [[Франція|Франції]] і [[Португалія|Португалії]], котрі лише висловили жаль з приводу даного інциденту; вимоги Марокко офіційно підтримала [[Ліга Арабських держав]] (за винятком [[Алжир|Алжиру]]). Вранці [[18 червня]] почалася операція {{langi|es|"Recuperar Soberanía"}} («Відновлення Суверенітету»), котра коштувала Іспанії майже мільйон [[євро]]. Операція завершилася успіхом, і марокканські кадети, які не чинили опору, були витіснені з острова іспанськими ударними частинами спеціального призначення. В операції також брали участь частини іспанських військово-повітряних сил і військово-морського флоту. Полонені марокканці були доставлені на гелікоптерах до штаб-квартири громадянської гвардії в Сеуті, звідки вони були переправлені до марокканського кордону. В той же день іспанських коммандос на острові змінили частини іспанського Іноземного Легіону, котрі залишалися на острові до тих пір, поки Марокко, при посередництві [[США|Сполучених Штатів]], не погодилось на повернення до {{langi|la|status quo}}, існувавшогощо існував до інциденту. Після цього військові були евакуйовані з острова, і він знову став ненаселеним.
 
В Іспанії марокканське вторгнення було розцінено як спроба перевірити її рішучість захищати свої останні північноафриканські володіння. Негайне и рішуче застосування збройної сили для повернення собі стратегічно некорисного ненаселеного острівця продемонструвало намір Іспанії и надалі зберігати свою присутність у Північній Африці.