МБ біс: відмінності між версіями

|На озброєнні у = [[Російська Імперіяімперія]]

Історія цього літака почалася з того, що двоє росіян авіаторів [[Макс Лерхе]] і [[Георгій Янковський]], приїхавши у своїх справах до [[Італія|Італії]], умовили місцевого авіамеханіка фірми «[[Савойя]]» [[Франческо Моска]] перебратися до [[Російська Імперіяімперія|Росії]]. Треба сказати, що [[Італія]], в тому далекому [[1912]] році, була країною вже вельми просунутою у справі освоєння повітряного простору. [[Франческо Моска|Моска]] ж був одним з піонерів італійської авіації ще з [[1909]] року і значним для тієї пори авторитетом.

Наступним кроком конструктора став [[винищувач]]. Реально оцінюючи неможливість отримання в російських умовах потужних двигунів, [[Франческо Моска|Моска]] пішов шляхом мініатюризації апарату. [[Винищувач]], названий МБ біс, цілком відповідав вимогам військових, особливо підкуповували крила, що складалися, і оперення. Задній лонжерон крил розстиковувався, потім крило поверталося навколо шарнірного (карданного) пристрою на першому лонжероні і кріпилося до спеціального вузла на фюзеляжі. Горизонтальне оперення на кінцях мало невеликі сережки, за які і зав'язувалося, як шапка-вушанка, сиром'ятним ременем. Не можна сказати, що вся ця «розкладачка» була придумана саме Москою, але його безперечна заслуга в оригінальних і простих витончених рішеннях. А взагалі, ідея складання була не примхою, а однією з основних строгих вимог до перших військових літаків. На конкурс військових аеропланів в [[1911]] році у [[Франція|Франції]] вимагалось, наприклад, після кожного спуску літальний апарат розібрати, перевезти на значну відстань на буксирі автомобіля, потім зібрати і знову піднятися в повітря. Переміг тоді [[Ньєпор-IV]], який отримав, згодом, широке розповсюдження в [[Російська Імперіяімперія|Росії]]. Отже [[Франческо Моска|Моска]] лише продовжив сталі традиції. На початку червня [[1916]] року літак пройшов випробування на Ходинському аеродромі. Машину облітали відомі пілоти [[Костянтин Арцеулов]] і українець [[Крутень Євграф Миколайович|Євграф Крутень]], що дали їй високу оцінку. Проте малопотужний авіазавод, до межі завантажений іншими замовленнями, не міг відразу організувати серійний випуск. Тільки у грудні Особливою нарадою з оборони держави МБ біс був віднесений до переважних типів винищувачів і рекомендований до великосерійного виробництва. Із заводом підписали контракт на виготовлення 125 літаків з двигунами «Рон» і «Клерже» потужністю 80 і 110 к.с. Разом із замовленою ще додатково сотнею [[Ньєпор-11|Ньєпорів-11]], літаки необхідно було здати до [[1 липня]] [[1917]] року. На ділі ж виконання замовлення йшло повільно і з великими зусиллями. Задумане розширення виробництва викликало значні витрати і не виправдало надій. До кінця травня 1917 року завод здав тільки 25 машин МБ біс. А народні заворушення, що почалися влітку, і страйки, а також відсутність оборотних коштів і хронічні перебої в постачанні сировини поставили підприємство на грань краху. Сам конструктор і керівник виробництва вимушений був поспішно повернутися на батьківщину. [[Ангар]] на Ходинському аеродромі, який належав [[Франческо Моска|Моска]], залишився під охороною механіка Котильйона. Втім, скоро зник і механік.