Фільварок: відмінності між версіями

На українських землях фільварок вперше з'явився в [[Галичина|Галичині]] у [[XV століття|XV ст.]] У більшості українських земель, що входили до складу [[Велике Князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], фільваркова система господарювання почала запроваджуватися з серед. [[XVI століття|XVI ст.]] У зв'язку з розвитком внутрішнього і особливо зовнішнього ринку ([[мануфактура|мануфактурне]] виробництво західноєвропейських країн потребувало сільськогосподарської сировини) у [[феодал]]ів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом [[хліб]]а на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. З іншого боку, новосформований шляхетський стан [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] прагнув економічної стабільності господарства в умовах постійного перебування шляхтичів у військових походах. Згідно з [[Устава на волоки|«Уставою на волоки»]] (1557) спочатку на великокнязівських (державних землях) Великого князівства Литовського було проведено «волочну поміру» і найкращі землі віддано під фільварок. [[Селяни]] зобов'язувалися виконувати дводенну [[панщина|панщину]] на [[тиждень]] з однієї [[Волока|волоки]] землі, що була у їхньому користуванні. У приватних маєтках [[магнат]]и та [[шляхта]] також стали запроваджувати фільварки як найбільш економічно вигідні для них господарства.

Поширенню фільварків сприяло не тільки [[обезземелення селян]], але і наявність великої кількості вільних земель та [[колонізація України|колонізаційний процес]] у напрямку на схід і південний схід. [[Сільськогосподарська продукція]] у Ф. не лише вироблялась, але і перероблялася й відправлялася великими партіями на [[ринок]] у вигляді напівфабрикатів.

* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.