Відмінності між версіями «Дрезденський замок-резиденція»

В кінці XVII століття Сторожова вежа позбулася свого абсолютно плоского даху і була обладнана високим [[бароко]]вим куполом зі шпилем, що збільшило її загальну висоту до 101 метра. В 1693 році Дрезденський замок-резиденція обладнується другими, Зеленими воротами на півночі під Сторожовою вежею (до цього були тільки південні в'їзні ворота). У 1701 році в палаці сталася сильна пожежа, яка знищила східний флігель і Георгіївські ворота, проте ж замок швидко відреставрували, при цьому залишивши все в первісному вигляді — при тому, що Дрезден того часу стрімко перетворювався в набирає популярність стилі бароко.
 
1889 рік ознаменував нову віху в історії Дрезденського палацу-резиденції — саме тоді замок почав набувати свій нинішній вигляд. Король Альберт вирішив провести масштабну реструктуризацію замку, приурочену 800-річчю династії [[Веттіни|Веттинів]], для чого архітекторам [[Густав Дунгер|Густаву Дунгеру]] і [[Густав Фреліх|Густаву Фреліху]] було доручено провести повну реконструкцію та реставрацію історичної пам'ятки. У південній стороні замку з'явилася нова необарочна будівля палацу Ташенберг, поєднана галереєю «Довгий прохід» з Іоганнеумом. У цьому невеликому палаці згодом оселилася королівська родина. Північна сторона замку була об'єднана з кафедралом[[Кафедральний Собор Святої Трійці (Дрезден)|Кафедральним Собором Святої Трійці]] таким же критим переходом. У підсумку в 1901 році, після закінчення всіх робіт, Дрезденська королівська резиденція засяяла новими фарбами — придбану пишність вона зберегла досі.
 
Велика частина замку була знищена 13 лютого 1945 під час бомбардування Дрездена. Геральдичний, срібні та бронзові зали були знищені. Тим не менш, колекція збереглися, бо була перевезена у фортецю [[Фортеця Кенігштайн|Кенігштайн]] в перші роки війни.<ref name=Loeffler >Fritz Löffler: ''Das alte Dresden&nbsp;— Geschichte seiner Bauten''. 16th ed. Leipzig: Seemann, 2006, ISBN 978-3-86502-000-0 (German)</ref>