Відмінності між версіями «Дрезденський замок-резиденція»

1889 рік ознаменував нову віху в історії Дрезденського палацу-резиденції — саме тоді замок почав набувати свій нинішній вигляд. Король Альберт вирішив провести масштабну реструктуризацію замку, приурочену 800-річчю династії [[Веттіни|Веттинів]], для чого архітекторам [[Густав Дунгер|Густаву Дунгеру]] і [[Густав Фреліх|Густаву Фреліху]] було доручено провести повну реконструкцію та реставрацію історичної пам'ятки. У південній стороні замку з'явилася нова необарочна будівля палацу Ташенберг, поєднана галереєю «Довгий прохід» з Іоганнеумом. У цьому невеликому палаці згодом оселилася королівська родина. Північна сторона замку була об'єднана з кафедралом Святої Трійці таким же критим переходом. У підсумку в 1901 році, після закінчення всіх робіт, Дрезденська королівська резиденція засяяла новими фарбами — придбану пишність вона зберегла досі.
 
Велика частина замку була знищена 13 лютого 1945 під час бомбардування Дрездена. Геральдичний, срібні та бронзові зали були знищені. Тим не менш, колекція збереглися, бо була перевезена у фортецю [[Фортеця Кенігштайн|Кенігштайн]] в перші роки війни.<ref name=Loeffler >Fritz Löffler: ''Das alte Dresden - Geschichte seiner Bauten''. 16th ed. Leipzig: Seemann, 2006, ISBN 978-3-86502-000-0 (German)</ref>
 
За перші 15 років після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]], не було зроблено спроб, щоб відновити замок, за винятком установки тимчасового даху у 1946 році. Відновлення почалося в 1960-х роках з установкою нових вікон. Відбудова замку було завершена в 2013 році.<ref>{{cite web |url=http://www.dresden.de/dig/en/sightseeing/sehenswuerdigkeiten/historische_altstadt/residenzschloss.php |title=