Старичі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 50:
Тому Старичі можуть бути одним з найдавніших поселень в цій околиці. Слово за археологією. В околицях села знайдені сліди поселення з раннього [[залізний вік|залізного віку]] (І тисячоліття до н. е.). При земляних роботах трапляються уламки [[глина|глиняних]] черепків, виготовлених вручну. Історики вважають, що на [[гончарний круг|гончарному крузі]] посуд почали виробляти приблизно з початку нашої ери. Цікаво, що за [[Кам'яне поле|Кам'яним полем]] на карті XIX століття був позначений ліс [[Бабина долина]]. Недалеко знаходився ліс [[Закля]]. На Бабиній долині мусив колись знаходитися [[ідол]] дохристиянського божества, якому поклонялися місцеві мешканці («[[Баба (міфологія)|баба]]»). А може тут було в давніші часи [[болото]], в якому втопили ідола. В старослов'янській мові слово «заклепеніє» означало [[в'язниця|в'язницю]], а «заклеп» — засув. Тому не виключено, що на місці лісу Закля колись міг знаходитися якийсь об'єкт, пов'язаний з цими поняттями.
Не виключено, що ХІ—ХІІ ст сюди проходила дорога з [[Волинське князівство|Волинського удільного князівства]] до [[Перемишльське князівство|Перемишльського князівства]]. Вона могла вести через село [[Княжий Міст]] (тепер [[Мостиський район|Мостиського району]]). Цілком можливо, що в ті часи нею возили сіль з [[Прикарпаття]] на [[Волинь]]. До такої думки підштовхує запис у львівських судових книгах з [[1466]] року, в якому зазначено, що з [[Городок|Городка]] до Старич віз сіль якийсь Яків з Колпця і був пограбований [[державець|державцями]] села [[Шкло]]. В Старичах купці в той час сплачували [[мито]] за проїзд.
14 листопада 1903 р. відкрили «[[Локальна залізниця Львів (Клепарів)-Яворів|Локальну залізницю Львів (Клепарів) — Яворів]]», яка проходила через [[Івано-Франкове|Янів]], [[Верещиця (село)|Верещицю]] та Старичі. В Старичах було дві станції: [[Шкло-Старжиська]] та Старжиська-Двур.
| |||