Старичі: відмінності між версіями

Не виключено, що ХІ—ХІІ ст сюди проходила дорога з [[Волинське князівство|Волинського удільного князівства]] до [[Перемишльське князівство|Перемишльського князівства]]. Вона могла вести через село [[Княжий Міст]] (тепер [[Мостиський район|Мостиського району]]). Цілком можливо, що в ті часи нею возили сіль з [[Прикарпаття]] на [[Волинь]]. До такої думки підштовхує запис у львівських судових книгах з [[1466]] року, в якому зазначено, що з [[Городок|Городка]] до Старич віз сіль якийсь Яків з Колпця і був пограбований державцями села [[Шкло]]. В Старичах купці в той час сплачували [[мито]] за проїзд.

 

 

В [[1930]] році село мало присілки Солтиси та Зеліски. Найдавнішим з них може бути перший. Солтисами називали вільних від [[панщина|панщини]] людей, які могли проживати в окремій частині [[село|села]] (часто вона називалася війтівство). Це могло бути в [[XVI століття]] і нижче буде подано точніше пояснення. Як буде зазначено нижче, є непрямі докази того, що село згадувалося в документах вже в часи правління короля [[Владислав Опольський|Владислава Опольського]]. Тобто у [[1370]] роки (кметі Купчета мали від нього привілей на місцеві землі).

== Відомі особи ==

* [[Ґошко Микола|Микола Ґошко]] — [[сотник]] [[УГА]], військовий комендант міст [[Стрий]] та [[Станіславів]] (нині Івано-Франківськ) часів [[ЗУНР]].

* [[Павленко Марина|Марина Павленко]] — українська поетеса, письменниця, художниця, науковець, педагог.

 

== Посилання ==

* http://starychi-ugcc.org.ua сайт церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Старичі

 

{{Яворівський район}}