Сіяк Остап Михайлович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
oформлення шаблонів {{ББ}} і {{ТЕС}} |
Немає опису редагування |
||
Рядок 36:
| родичі = брати [[Сіяк Іван Михайлович|Сіяк Іван]], [[Сіяк Микола Михайлович|Сіяк Микола]], сестра [[Сіяк Марія Михайлівна|Сіяк Марія]], [[Кубійович Володимир]] (зять)
| дружина = Іванна Сіяк з Зафійовських
| діти = [[Сіяк Дарія Остапівна|Сіяк Дарія]], Оксана Щур, Олена Бордун<ref name="Ш3">''
| підпис =
| нагороди =
Рядок 50:
== Життєпис ==
Народився в сім'ї сільського вчителя<ref name="СШ5">''Степан Шипилявий''. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // {{ББ|405}}</ref> Михайла Сіяка, який вийшов на емеритуру (пенсію) як директор школи ім. [[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Дмитровича Грінченка]] у [[Львів|Львові]].<ref
Від 1904 року проживав у [[Бучач]]і. Працював спочатку поштовим працівником, від 1908, після утворення [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|повітової філії]] [[всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Всеукраїнського товариства «Просвіта»]], став головою економічної секції<ref>''Володимир Колцьо''. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині// {{ББ|255}}</ref>. Був одним з організаторів перших торговельно-касових курсів у Бучачі (27 березня — 15 квітня 1911). Як фінансист проявив себе директором повітового товариства ощадностей і позичок «Праця». Короткий час диригент хору «Студентської спілки» в Бучачі. Один із керівників повітової філії [[Сокіл (товариство)|товариства «Сокіл»]].
Під час Першої світової війни директор повітової каси «Праця», голова філії товариства «[[Сільський господар]]», директор повітової господарсько-торговельної спілки. Завдяки своїм посадам захищав інтереси української громади повіту перед окупаційною владою.<ref name="СШ5">''Степан Шипилявий''. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // {{ББ|405}}</ref> Після відходу російських військ відновив діяльність «Сільського господаря». Також є твердження, що був очільником [[УВО]] в Тарнопольському воєводстві<ref>''О. Гаврилюк, І. Крочак, О. Петровський.'' Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення // Тернопіль: Астон, 2010. — 120 с.; іл. — С. 57. — ISBN 978-966-308-349-0</ref>.
Після утворення [[ЗУНР]] спочатку працював у [[Бучач|Бучацькому]] повітовому комісаріаті (управлінні), з кінця листопада 1918 — в комунікаційній комісії УНРади ЗУНР. Наприкінці 1918 стає делегатом [[Українська Національна Рада ЗУНР|Української Національної Ради ЗУНР]] від Бучача<ref>''
Після повернення з Кам'янця-Подільського був заарештований польською окупаційною владою<ref>''
Організатор відновлення діяльності товариства «Праця» в 1921, перших повоєнних кооперативних курсів у Бучачі (березень 1922).<ref name="СШ92">''Степан Шипилявий''. Національно-економічне відродження
З початку 1926 — в [[Тернопіль|Тернополі]]<ref>''Степан Шипилявий''. Національно-економічне відродження Бучаччини… С. 293.</ref>. Працював в «[[Українбанк]]у», «Подільському Союзі Кооператив»; керував повітовою філією товариствва «Сокіл», діяльний у [[Рідна школа|Рідній школі]], в інших українських організаціях,<ref name="Т8">''
[[Репресовані мешканці Бучача|Заарештований більшовиками]] в жовтні 1939,<ref name="Т8"
=== Сім'я ===
Рядок 74:
== Джерела ==
* {{ББ}}
* ''
* ''О. Мельничук,
* ''
{{bio-stub}}
|