Литовські Статути: відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
[[Файл:LT-2004-50litų-Statutas-b.png|thumb|181 px|[[Литовський лит]] присвячений 475-річчю укладання першого Статуту Великого князівства Литовського 1529 року]]
 
'''Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського''' — основний кодекс права [[Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське|Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського]]. Видавався у трьох основних редакціях [[1529]], [хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх[1566]] і [[1588]] років, які відомі як '''Литовські статути'''.
Джерелами Литовського статуту булистц звичаєве литовське, білоруськеб88888888888ілоруське, українське право, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники та кодекси інших держав.україцццццццццццццц
Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального і процесуального права князівства, норми римського, руського, польського і німецького кодифікованогосебе8дифікованого [[Звичаєве право|звичаєвого права]], відповідна місцева судова практика, «[[Руська правда]]», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви і Русі-України аж до середини XIX століття888888888888888888888888888.<br />
888888888888888888888888888888== Редакція 1529 року ==
[[Файл:Lithuanian Statute I.jpg|thumb|[[1529]]]]
Протягом XVI&nbsp;ст. було видано три Литовські статути: Перший або Старий Литовський Статут 29 вересня 1529&nbsp;року складався з 243 артикулів (за Слуцьким списком&nbsp;— 272), об'єднаних в 13 розділах, в яких були зібрані норми судово-процесуальногохххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххпроцесуального, кримінального, цивільного та господарського права. Провідною думкою цього кодексу була охорона інтересів держави і, зокрема, шляхти, а особливо магнатів. Так, мисливський собака оцінювався вдвічі дорожче за «мужика тяглого».шляхххххххххххххххх8888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888
 
Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального і процесуального права князівства, норми римського, руського, польського і німецького кодифікованого [[Звичаєве право|звичаєвого права]], відповідна місцева судова практика, «[[Руська правда]]», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви і Русі-України аж до середини XIX століття.<br />
 
Статут [[Декларування|декларував]] рівність громадян незалежно від соціального стану й походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів і т.&nbsp;ін. Водночас запроваджував привілеї князів, магнатів та [[Шляхта|шляхти]], у тому числі право на [[Кріпацтво|закріпачення]] селян. Литовський статут був основним збірником права в Україні з XVI&nbsp;ст. до 40-х років XIX&nbsp;ст. Став джерелом російського [[Соборне уложення|«Соборного уложения»]] (1649&nbsp;р.), «Прав, по которым судится малороссийский народ» та приватних українських кодифікаційних проектів. На території Київської, Подільської та Волинської губерній чинність Литовського статуту було припинено сенатським указом від 25 червня 1840&nbsp;р. У Лівобережній Україні 4 березня 1843&nbsp;р. його було замінено Зводом законів Російської імперії<ref>Тимочко Н.&nbsp;О. Економічна історія України: Навч. посіб.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2005.&nbsp;— 204&nbsp;с. ISBN 966-574-759-2</ref>.
== Редакція 1529 року ==
[[Файл:Lithuanian Statute I.jpg|thumb|[[1529]]]]
Протягом XVI&nbsp;ст. було видано три Литовські статути: Перший або Старий Литовський Статут 29 вересня 1529&nbsp;року складався з 243 артикулів (за Слуцьким списком&nbsp;— 272), об'єднаних в 13 розділах, в яких були зібрані норми судово-процесуального, кримінального, цивільного та господарського права. Провідною думкою цього кодексу була охорона інтересів держави і, зокрема, шляхти, а особливо магнатів. Так, мисливський собака оцінювався вдвічі дорожче за «мужика тяглого».
 
Цей статут регулював відносини в усіх кінцях різномовної держави, до нього увійшли деякі положення «Руської Правди» та норми звичаєвого права, ряд пунктів з польських та німецьких судебників, а також з [[Саксонське зерцало|«Саксонського Зерцала»]].
 
ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх8 піддані увільнялися від усяких податків і повинностей.
Зміст: Перший розділ трактував питання про верховну владу та ставлення до неї населення. Другий&nbsp;— про «земську оборону», себто про організацію військової служби. Третій&nbsp;— про шляхетські вольності. Четвертий&nbsp;— про суддів та про суди. Всі інші містили норми права цивільного й карного, а також порядок судового процесу. Статут був, безперечно, підсумком певної боротьби між панами-магнатами та шляхтою й фіксував ту сукупність прав і привілеїв, які здобула собі шляхетська верства. Шляхті було гарантовано: її не можна карати без судового публічного процесу; землю не можна одібрати без вини; відповідальність шляхтича за злочин встановлювалася лише індивідуально. Шляхта також дістала право апеляції на рішення суду воєводи або старости до самого великого князя, мала свободу виїзду за кордон. Шляхетські піддані увільнялися від усяких податків і повинностей.
 
За убивство шляхтича шляхтич платив 100&nbsp;[[Копа_грошей|коп грошей]] «головщини» родині вбитого і стільки ж «вини»&nbsp;— великому князю. За убивство ж шляхтича холоп платив головою.
Анонімний користувач