Сербсько-болгарська війна: відмінності між версіями

Після цього конфлікту Сербія, підбурювана Австрією, розпочала бойові дії. Після кількох невдалих боїв сербська армія з наступу перейшла до оборони. Остаточно наступ сербської армія був зупинений після [[Битва при Сливниці|Битви при Сливниці]]. Основна частина болгарської армії перейшла від кордону Османської імперії, що на південному сході, до кордону з Сербією на північному-заході для захисту столиці [[Софія (місто)|СофіяСофії]]. Після оборонних боїв під Сливницею і [[Відін]]ом (захист останнього був організований [[Атанас Узунов|Атанасом Узуновим]]), Болгарія почала наступ і перенесла бойові дії на сербську територію. Після того, як болгари захопили місто [[Пірот]], Австро-Угорщина попередила Болгарію, що якщо болгарська армія не відступить, то Австрія втрутиться у війну. 28 листопада австрійський посол у [[Белград]]і зажадав від імені австрійського уряду негайно припинити бойові дії. У свою чергу Росія, яка, хоч і не підтримувала Болгарію в цій війні, погрозила Австро-Угорщині, що якщо остання втрутиться у війну, то це для неї матиме великі наслідки. На ґрунті таких заяв виник черговий австро-російський конфлікт на Балканах. Усе це призвело до того, що такі великі держави, як Австро-Угорщина, Росія, Османська імперія і Німеччина (Німеччина таємно від Росії підтримувала дії Австро-Угорщини), опинилися на межі війни.