Відмінності між версіями «Калоян (цар Болгарії)»

м (оцифрування дат в картці особи)
 
== Війна з хрестоносцями ==
[[13 квітня]] 1204 року [[хрестоносці]], які припливли до [[Константинополь|Константинополя]] на [[Венеційська республіка|венеційських]] суднах, взяли та розграбували столицю Візантії та створили на її уламках [[Латинська імперія|Латинську імперію]]. Калоян відрядив до першого латинського імператора [[БодуенБолдуїн IXI КонстантинопольськийФландрський|Балдуїна]] посольство із пропозицією дружби, проте отримав зверхню відмову. Латиняни вважали себе спадкоємцями Візантії та, відповідно, всіх території, які були їй підпорядковані. Вони навіть погрожували спустошити його країну та «повернути його в рабство, з якого він вийшов». Між тим Калоян приймав посольства від греків із Фракії, із [[Пелопоннес]]у та інших частин Візантійської імперії, що не бажали підкорятись [[Католицизм|католикам]]; він відправив [[Греки|греків]] до їхніх міст, наказавши готувати повстання на [[Пасха|Пасху]].
 
Навесні [[1205]] року повстання греків охопили всю [[Фракія|Фракію]]. Хрестоносці, поспішаючи, залишили місто Адріанополь ([[Едірне]]); імператор Балдуїн з латинянами виступив проти греків, які були погано організовані та не могли протистояти закованій у залізо лицарській кінноті. Балдуїн швидко підійшов до Адріанополя, за стінами якого він побачив болгарський прапор. Калоян виступив назустріч лицарям з болгарами, [[Волохи|влахами]] й половцями, останні застосували традиційну кочову тактику — кинулись тікати й заманили хрестоносців, які роз лаштували свої загони, під удар головного війська (14 квітня 1205 року). Латиняни зазнали нищівної поразки, сам імператор потрапив у полон і був страчений Калояном. [[Жоффрей де Віллардуен]] писав, що у цій битві загинув цвіт лицарської потужності, армія Латинської імперії була знекровленою, багато хрестоносців у паніці тікали до [[Європа|Європи]]. Зібравши підкріплення, новий імператор [[Генріх I Фландрський|Генріх]], брат Балдуїна, зупинив наступ болгар під самим Константинополем. На короткий час в руках хрестоносців залишились у Фракії, окрім столиці, тільки [[Текірдаг|Родосто]] і [[Силіврія]].