Бе-1 (гідроплан): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 4:
== Історія створення ==
Починаючи з 1963 р., по темі
У першому варіанті, який отримав позначення «А», підводні носові крила розміщувалися попереду центра мас, а кормові — за центром мас. Режим руху гідро-екраноплана від кораблів на підводних крилах відрізняється тим, що на великій швидкості масу апарата врівноважує підйомна сила, створювана крилом малого подовження.
Рух гідро-екраноплана відбувається на повітряному крилі і носовому підводному крилі, в результаті чого кормове підводне крило «висить» у повітрі. У гідро-каналі ЦАГІ такий режим руху повністю моделювати було неможливо, у зв'язку з чим випробування були розбиті на три етапи.
Не першому етапі в басейні інституту вироблялися буксировочні випробування при швидкості руху до 12 метрів в секунду. Метою даного етапу був вибір оптимальної схеми підводних крил. Після цього у відкритому водоймищі випробовувалася великомасштабна буксирувана модель на швидкостях до 20 метрів в секунду.
Завершальним етапом мало стати виробництво масштабної самохідної моделі екраноплана-[[авіаносець|авіаносця]] для дослідження прийнятої схеми підводних крил, а також мореплавства, стійкості і керованості.
Перші два етапи повинні були проводитися в Центральному аерогідродинамічному інституті. У ЦАГІ побудували дві моделі — Модель 6313 в масштабі 1:7 та Модель 6320 в масштабі 1:4. Компонування останньої використовували в якості бази для виготовлення пілотованої моделі. Її будівництво доручили ОКБ [[Берієв Георгій Михайлович|Берієва Г. М]]. Дана діюча модель в ОКБ була названа «Гідролетом», в офіційних документах їй був привласнений індекс Бе-1.
Гідролет розробляла ініціативна група молодих конструкторів. Він виготовлявся майже цілком з деревини. Силова установка — чехословацький турбореактивний двигун М701С-250.
| |||