Королівка (Борщівська міська громада): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Єврейська громада: уточнення |
м Скасування редагування № 16968336 користувача Oleksandr Tahayev (обговорення) |
||
Рядок 103:
Євреї почали поселятися у Королівці, ймовірно, з кінця 17 століття — початку 18 століття. Перша дерев'яна синагога збудована у 18 столітті, і збереглася до 19 століття. Перші євреї, які тут поселилися, займалися орендою і торгівлею (у XVIII ст. торгували навіть з [[Волощина|Волощиною]]), а в XIX ст.— дрібною торгівлею у селах та [[ремесло]]м. У [[1726]] р. в Королівці народився і провів своє дитинство засновник секти франкістів [[Яків Лейбович Франк]]. Єврейська громада Королівки зросла і значно розширилась у XIX ст. У [[1904]] році в містечку спалахнула пожежа, що знищила близько 30 єврейських жител і завдала великих збитків місцевій громаді. Продовольчу допомогу потерпілим надавала єврейська громада міста Бережани. У 1926 році, внаслідок нової пожежі, згоріло близько ЗО будинків, в яких проживало 38 єврейських сімей. У міжвоєнний період в економічному становищі євреїв Королівки суттєвих змін не відбулося, про що свідчать матеріали діяльності [[Каса взаємодопомоги|каси взаємодопомоги]], яка виникла в містечку у [[1929]] році. За [[1935]]–[[1936]] роках вона видала 202 позики на суму 15090 золотих; серед тих, хто отримав позику, було 16 ремісників, 78 дрібних торгівців, 4 заробітчани, 15 землеволодільців і 15 різників. У 1930-ті роки економічний стан євреїв Королівки погіршився. Торгівцям доводилося витримувати жорстку конкуренцію з українськими кооперативами. У містечку і навколишніх селах посилились провокації щодо євреїв, почастішали прояви [[антисемітизм]]у. У травні 1937 році в сусідньому селі була вбита єврейська сім'я, а в інших селах євреї отримали листи з погрозами. В кінці квітня 1939 р. єврейським ремісникам був заборонений експорт олії. Після прийняття польським урядом закону про ритуальний забій худоби місцева влада не дозволила відкрити у Королівці жодну м'ясну кашерну лавку. М'ясники залишилися без заробітку, а м'ясо доводилось привозити з Борщева.
З середовища місцевих равинів вийшов [[Абрагам-Абуш Айзнер]], який окрім як в Королівці, правив у містечку [[Богуш]]і ([[Румунія]]) та в [[Городок (Львівська область)|Городку Ягайлонському]] ([[Львівщина]]). Належав до «маскілів», співпрацював з єврейськими журналами «[[Гамагид]]» та «[[Гацфіра]]», у своїх виступах підкреслював необхідність створення шкіл для єврейських дітей. У [[1877]] році Айзнер відмовився від посади равина Королівки, а натомість відкрив у містечку книжкову лавку. Заснував часопис «Гацофе» (два його номери вийшли у Львові у 1878 році). У [[1879]] році він перевів книжкову лавку у [[Чернівці]] ([[Буковина]]). З [[1884]] багато років поспіль, аж до міжвоєнного періоду, равином Королівки був Хаїм, син Яківа-Шимона Розенберга, який через свій супротив [[сіонізм]]ові не допустив створення в селі сіоністської організації. У кінці XIX — на початку XX ст. стараннями окремих діячів єврейської громади, зокрема лікаря Лазара Файєрштейна, на кошти барона Гірша у Королівці була створена єврейська школа. В роки першої світової війни, Української революції та польської окупації місцеві сіоністи посилили свої позиції. Спочатку вони організували допомогу біженцям, які прибули у Королівку з [[Наддніпрянська Україна|Великої України]], відтак у містечку виникли відділення єврейських товариств «[[Гашомер
* «загальні сіоністи» — 202,
| |||