Легка піхота: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo1 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
м правопис |
||
Рядок 12:
У [[Давня Греція|Давньої Греції]] легка піхота існувала разом із середньою піхотою ([[гипаспісти]]), діяла в розсипному строю спільно з [[Гопліти|гоплітами]] і була особливо ефективна в бою проти малорухомої [[Фаланга (військова справа)|фаланги]] важкої піхоти.
Легка піхота у війську [[Київська Русь|Київської Русі]] в [[IX століття|9]]-[[XI століття|11 століттях]] мала на озброєнні [[Ніж|ножі]], списи (метальні і для [[Рукопашний бій|рукопашного бою]]), сокири і луки. У 18-19 вв. в регулярних арміях Європи поряд з важкою ([[Лінійна піхота|лінійною]]) знову з'явилася легка піхота, яка відрізнялася більшою рухливістю, мала на озброєнні більш досконалу зброя (штуцера) і полегшене спорядження. Своїм вогнем вона готувала атаку лінійної піхоти і діяла в розсипному строю (застрільники). Легку піхоту складали [[Стрілецькі війська|стрілецькі]], [[Єгер (військова справа)|єгерські]] або [[вольтижери|вольтижерські]] роти ([[батальйон]]и, полки). У Російській імперії перший [[батальйон]] єгерського
Під час [[Перша світова війна|Першої]] та [[Друга світова війна|Другої світових війн]] до легкій піхоті відносилися гірські єгера, [[Гірська піхота|гірськострілецькі (гірсько-піхотні)]], легкі стрілецькі формування, що призначалися для дій в особливих умовах (гірсько-лісистій, полярної місцевості тощо).
| |||