Граничний стан: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Скасування редагування № 15248113 користувача 94.231.66.38 Див. ДСТУ 2845-94, ДСТУ 3348-96, ДСТУ 2518-94 та ін. |
|||
Рядок 7:
Досягнення граничного стану об'єкта слід визначати з врахуванням його схемно-конструктивних особливостей, режиму експлуатації та сфери використання.
== Граничний стан за
'''Граничний стан за несучою здатністю''' ({{lang-en|ultimate limit state; ULS}}) — механічний стан об'єкта, що характеризується певними значеннями напружень та деформацій, за якого подальша зміна навантаження та (чи) інших чинників призводить до руйнування, втрати
За ГОСТ 27751-88(2003) граничні стани поділяються на дві групи<ref name=GOST27751> ГОСТ 27751-88(2003) Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету.</ref>:
''Перша група'' включає граничні стани, які ведуть до повної непридатності до експлуатації конструкцій, основ (будівель або споруд в цілому) або до повної (часткової) втрати
* руйнуванням будь-якого характеру (наприклад, пластичним, крихким, [[втомне руйнування|втомним]]) (1а);
* втратою стійкості форми, що приводить до повної непридатності до експлуатації (1b);
Рядок 20:
* іншими явищами, при яких виникає необхідність припинення експлуатації (наприклад, надмірними деформаціями в результаті повзучості, пластичності, зсуву у з'єднаннях, розкриття тріщин, а також утворенням тріщин) (1f) .
''Друга група'' включає граничні стани, що
* досягненням граничних деформацій конструкцій (наприклад, граничних прогинів, поворотів) або граничних деформацій основи (2а);
* досягненням граничних рівнів коливань конструкцій чи основ (2b);
* утворенням тріщин (2с);
* досягненням граничних розкриття або довжин тріщин (2d);
* втратою стійкості форми, що приводить до
* іншими явищами, при яких виникає необхідність тимчасового обмеження експлуатації будівлі або споруди через неприйнятне зниження їх терміну служби (наприклад, корозійні пошкодження) (2f).
Рядок 40:
== Метод граничних станів ==
'''Метод граничних станів''' ({{lang-en|limit state design; LSD}}) — метод розрахунку будівельних конструкцій, що є різновидом
Згідно з методами розрахунку за граничним станом єдиного коефіцієнта запасу міцності, що використовувався раніше (за методом допустимих напружень) використовується декілька, що враховують особливості роботи споруди<ref name="haus_pasch">А. С. Субботин, В. А. Хаустов [http://hva.rshu.ru/ob/gidroteh/uch/9/chapter9/9_1_4.htm#m2 Расчёт элементов строительных конструкции, подверженных различным видам деформации] // http://hva.rshu.ru/</ref>, незалежних коефіцієнтів, кожен з яких має певний внесок в оцінку забезпечення надійності конструкції і гарантії від виникнення граничного стану<ref name=DBNB122>ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування.</ref>.
Рядок 50:
* коефіцієнт надійності, що враховує ступінь капітальності будівель і споруд, а також значимість наслідків настання тих чи інших граничних станів.
Цей метод характеризується повнотою оцінки
* ймовірнісного характеру навантажень, що діють на конструкцію і опору цим навантаженням;
* особливостей експлуатації окремих видів конструкцій;
Рядок 56:
Прийнята класифікація навантажень забезпечує можливість розрахунку будівельних конструкцій з урахуванням необхідних розрахункових ситуацій та граничних станів, а саме<ref name=DBNB122 />:
* перевірку міцності, стійкості та інших критеріїв
* перевірку жорсткості та тріщиностійкості в режимі нормальної експлуатації
(стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 2а, 2b, 2c, 2d і 2е за ГОСТ 27751;
|