Бріколаж: відмінності між версіями

378 байтів додано ,  6 років тому
уточнення
Немає опису редагування
(уточнення)
'''Бріколаж''' (від {{lang-fr|bricolage}}) — термін, що позначає процес створення чогось із підручних засобів і резултат такої діяльності. Застосовується у [[Мистецтвознавство|мистецтвознавстві]] ,європейській [[Соціологія релігії|соціології релігії]] та [[Антропологія|антропо­логії]], [[Програмування|програмуванні]] й багатьох інших науках.
{{Покращити}}
'''Бріколаж''' (від {{lang-fr|bricolage}}) — термін у європейській [[Соціологія релігії|соціології релігії]] та [[Антропологія|антропо­логії]], позначає особливий тип [[Свідомість|свідомості]], притаманний первісному, або традиційному, мисленню на відміну від сучасного типу свідомості. Носій такої свідомості — бриколер — формує свій [[Світогляд|світогляд]], комбінуючи елементи різних світоглядів, [[Релігія|віровчень]], [[Ідеологія|ідеологій]]. Теорія бріколажу за змістом наближена до теорії «клаптевої релігії».
 
'''Бріколаж'''В (відсуспільних {{lang-fr|bricolage}}) —науках термін у європейській [[Соціологія релігії|соціології релігії]] та [[Антропологія|антропо­логії]],також позначає особливий тип [[Свідомість|свідомості]], притаманний первісному, або традиційному, мисленню на відміну від сучасного типу свідомості. Носій такої свідомості — бриколер — формує свій [[Світогляд|світогляд]], комбінуючи елементи різних світоглядів, [[Релігія|віровчень]], [[Ідеологія|ідеологій]]. Теорія бріколажу за змістом наближена до теорії «клаптевої релігії».
== Історія виникнення ==
 
== Історія виникнення терміну ==
Термін «бріколаж» було введено до франкомовного суспільство­знавства [[Клод Леві-Строс|Клодом Леві-Стросом]], у книзі ''«Неприборкана думка»'' (La Pensée sauvage, 1962). Леві-Строс запропонував перенести термін з ігор, де він позначав певний незумовлений логікою та не очікуваний рух, до антропології, де бріколаж став важливою характеристикою первісного мислення. Бріколера&nbsp;— людину, що користується в практиці методом бріколажу,&nbsp;— Леві-Стросс відрізняв від людини сучасної цивілізації&nbsp;— інженера. <blockquote>''«Бріколер здатний виконати величезну кількість різнома­нітних завдань. Але на відміну від інженера жодну з них він не ставить у залежність від видобування сировини та інструментів, задуманих і забезпечених згідно проекту: світ його інструментів завжди замкнений, і правило гри завжди полягає в тому, щоб влаштовуватися за допомогою „підручних засобів“, тобто на кожен момент обмеженої сукупності химерно підібраних інструментів і матеріалів, оскільки зіставлення цієї сукупності не співвідноситься з проектом, але є результатом, що зумовлений як усіма наявними можливостями до оновлення, збагачення наявних запасів, так і використанням решток попередніх будівель і руїн»''<ref>«Леви-Стросс К.» Неприрученная мысль / Клод Леви-Стросс // Тотемизм сегодня. Неприрученная мысль: [пер. с фр. А.&nbsp;Б.&nbsp;Островского].&nbsp;— М.: Академический проект, 2008.&nbsp;— С. 169.</ref>.</blockquote>На відміну від сучасної людини, людина первісна будує власний світогляд і мислить, проводячи своєрідний інтелектуальний бріколаж, і її висновки та дії незрозумілі для сучасного «інженерного» мислення.
 
ТермінДо наукової термінології слово «бріколаж» було введено до франкомовного суспільство­знавства [[Клод Леві-Строс|Клодом Леві-Стросом]], у книзі ''«Неприборкана думка»'' (La Pensée sauvage, 1962). Леві-Строс запропонував перенести термін з ігор, де він позначав певний незумовлений логікою та не очікуваний рух, до антропології, де бріколаж став важливою характеристикою первісного мислення. Бріколера&nbsp;— людину, що користується в практиці методом бріколажу,&nbsp;— Леві-Стросс відрізняв від людини сучасної цивілізації&nbsp;— інженера. <blockquote>''«Бріколер здатний виконати величезну кількість різнома­нітних завдань. Але на відміну від інженера жодну з них він не ставить у залежність від видобування сировини та інструментів, задуманих і забезпечених згідно проекту: світ його інструментів завжди замкнений, і правило гри завжди полягає в тому, щоб влаштовуватися за допомогою „підручних засобів“, тобто на кожен момент обмеженої сукупності химерно підібраних інструментів і матеріалів, оскільки зіставлення цієї сукупності не співвідноситься з проектом, але є результатом, що зумовлений як усіма наявними можливостями до оновлення, збагачення наявних запасів, так і використанням решток попередніх будівель і руїн»''<ref>«Леви-Стросс К.» Неприрученная мысль / Клод Леви-Стросс // Тотемизм сегодня. Неприрученная мысль: [пер. с фр. А.&nbsp;Б.&nbsp;Островского].&nbsp;— М.: Академический проект, 2008.&nbsp;— С. 169.</ref>.</blockquote>На відміну від сучасної людини, людина первісна будує власний світогляд і мислить, проводячи своєрідний інтелектуальний бріколаж, і її висновки та дії незрозумілі для сучасного «інженерного» мислення.
== Сучасний стан ==
 
== В соціології ==
 
Концепцію бріколажу в сучасній соціології релігії розвиває, насам­перед, відома французька соціолог Даніель Ерв'є-Лежер, автор таких праць, як «Релігія для пам'яті» (La religion pour mémoire, 1993), «Паломник і навернений: релігія в русі» (Le Pèlerin et le converti. La Religion en mouvement, 1999), «Соціологія та релігія: класичні підходи» (Sociologies et religion: approches classiques, 2001) та ін. Слід зазначити, що остання з перерахованих книг написана Ерв'є-Лежер у співавторстві з Ж.-П.&nbsp;Віллемом&nbsp;— відомим французьким соціологом, якому належить, зокрема, перекладена українською мовою книга «Європа та релігії: ставки ХХІ століття»<ref>«Віллем Ж.-П.» Європа та релігії. Ставки ХХІ-го століття / Жан-Поль Віллем; [пер. з фр. Д. Каратєєва].&nbsp;— К.: Дух і літера, 2006.&nbsp;— 331 с.</ref>. де чимало місця приділено французькій моделі секуляризації та лаїчності. Д. Ерв'є-Лежер говорить не про зростання секулярності, а про зростання релігійного індивідуалізму, який, напри­клад, у Європі набув критичної маси з початком [[Реформація|реформації]], а остаточно закріпився за часів релігійних мереж «Нью Ейдж»<ref>«Hervieu-Léger D.» Individualism, the Validation of Faith, and the Social Nature of Religion in Modernity / Danièle Hervieu-Léger; tr. into eng. by Michael Davis // The Blackwell companion to sociology of religion / edited by Richard K. Fenn.&nbsp;— Padstow: Blackwell Publishing Ltd, 2003.&nbsp;— P. 161–175.</ref>. Внаслідок такого індивідуалізму офіційні церкви втрачають свій вплив на суспільство, а набирають сили гетерогенні невеликі групи, члени яких спираються на власний релігійний досвід та самі його інтерпретують. Такий індивіду­алізм, в тому числі, призводить до того, що віруючий концентрується не на відносинах із Богом, а на власному самовдосконаленні завдяки осо­бис­тим зусиллям, через фізичні та спіритуалістичні практики. Сюди ж на­ле­жить феномен віруючих, які не відносять себе до жодної існуючої конфесії, або поділяють погляди певної традиції, не належачи до неї інституційно («віра без приналежності»). Тобто релігійні інституції втра­чають свій вплив зі зростанням індивідуалізму, але набирає сили осо­биста релігійність, коли критерієм належності до традиції є особисте переконання в такій належності, а не участь у інституційному житті традиції. <blockquote>''"За модерних часів бути релігійним&nbsp;— це не значить відчувати себе приналежним, а радше прагнути бути таким. Це фундаментальне переосмислення зв'язку з традицією, яке характеризує сучасну релігійну віру, відкриває теоретично необмежені можливості для винаходження, складання докупи та гри з системами мислення, які спроможні «утворювати традицію»''<ref>«Hervieu-Léger D.» Religion as a chain of memory / Danièle Hervieu-Léger; tr. into eng. by Simon Lee.&nbsp;— Cambridge: Polity Press, 2006.&nbsp;— P. 167.</ref>.</blockquote>Деякі сучасні дослідники (наприклад, [[Пітер Бергер]]) порівнюють бріколаж також зі збиранням моделей з конструктора [[Лего|Lego]], коли людина має обмежену кількість символів та елементів світогляду, але вільна розпоряджатися ними за власним бажанням. Теорія бріколажу не при­зво­­дить до висновків про поступове відкидання чи переопрацювання релігійних елементів та заміну їх на [[Секуляризація|секулярні]], оскільки людина може використовувати все ті ж релігійні елементи в нових побудовах, або додавати до них елементи з інших релігійних традицій, чи навіть нерелігійні елементи, і приходити до релігійних висновків, навіть якщо це не входило до її планів, оскільки результат дій бріколера випадковий і не прогнозується заздалегідь. Cаме перехід від бріколажу до інже­нерного мислення можна було б уважати секуляризацією, втім, ще Леві-Стросс застерігав від надання відносинам бріколажу та наукової [[Парадигма (філософія)|парадигми]] рис еволюційного переходу&nbsp;— ці дві форми конструювання світогляду притаманні сучасній людині в однаковій мірі, й бріколаж нерідко застосовується в мистецтві, іграх та навіть теоретичній [[Рефлексія (філософія)|рефлексії]], на рівні з науково-інженерним світобаченням.