Вікіпедія

Вербицький Олександр Матвійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Багатоповерхові житлові будинки Києва: вікіфікація, replaced: Вулиця Богдана Хмельницького (Київ) → Вулиця Богд за допомогою [[Вікіпедія:Auto...
Немає опису редагування
Рядок 19:
}}
{{Інші значення|тип=прізвище|Вербицький}}
'''Верби́цький Олекса́ндр Матві́йович Верби́цький''' ([[27 вересня]] [[1875]], [[Севастополь]] — [[9 листопада]] [[1958]], [[Київ]]) — [[архітектор]], [[інженер]] і [[педагог]], [[професор]], дійсний член Академії архітектури ([[1945]]), почесний член [[Академія будівництва і архітектури УРСР|Академії будівництва і архітектури УРСР]] ([[1958]]), [[автор]] проекту сучасної споруди [[Київ-Пасажирський|залізничного вокзалу у Києві]].
 
== Біографія ==
Народився [[27 вересня]] [[1875]] року в місті [[Севастополь|Севастополі]], в родині техніка-будівельника міської Управи. Після закінчення Севастопольського реального училища в [[1892]] році вступив до [[Санкт-Петербургський державний архітектурно-будівельний університет|Петербурзького інституту цивільних інженерів]], який закінчив [[1898]] року. За час навчання був нагороджений двома золотими й одною срібною медалями, його прізвище було занесене на почесну дошку найкращих випускників.
 
Відразу після закінчення інституту був запрошений професором [[Кітнер Ієронім Севастьянович|І. Кітнером]] до будівництва великого комплексу [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|Київського політехнічного інституту]] на посаді молодшого помічника і переїхав до [[Київ|Києва]]. Через рік, в [[1899]] році, для найкращого ознайомлення з будівничою справою перейшов працювати десятником на спорудження [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київського оперного театру згодом]] став помічником виконроба [[академік]]а [[Володимир Миколайович Ніколаєв|В. М. НіколаеваВолодимира Ніколаєва]] — аж до відкриття театру, в [[1901]] році.
 
В [[1901]]–[[1933]] роках працював в [[Управління Південно-Західної залізниці|Управлінні Південно-Західної залізниці]], спочатку архітектором шляхової служби, а потім головним архітектором. Він розробляє ескізний проект [[Київ-Пасажирський|Київського вокзалу]], потім проектує і будує за своїми проектами велику кількість різних споруд; пасажирські будівлі, товарні контори, паровозні депо, міські станції, навчальні заклади, [[лікарня|лікарні]], житлові будинки.
[[Файл:Вербицький.jpg|міні|ліворуч|190пкс260пкс|Надгробок О. Вербицького]]
В [[1943]] році Олександр Вербицький входив до складу комісії для визначення стану згорілих і підірваних будівель Києва, в результаті роботи якої вдалося зберегти для подальшої експлуатації багато житлових будинків, громадських будівель, скоротити витрати на їх відбудову.
 
У [[1945]] році О. М. Вербицький був обраний дійсним членом [[Академія архітектури СРСР|Академії архітектури]] і протягом ряду років проводив велику роботу по організації підготовки наукових кадрів через аспірантуру. У [[1958]] році його обирають почесним членом [[Академії будівництва й архітектури УРСР|Академії будівництва і архітектури Української РСР]].
 
Працював також у галузі пейзажного живопису та [[графіка|графіки]]. [[Автор]] ряду статей з питань [[архітектура|архітектури]].
 
У Києві жив в будинках №&nbsp;21/12 по [[Вулиця Володимирська вулиця (Київ)|вулиці Володимирській вулиці]], №&nbsp;15, 22 по [[Лютеранська вулиця (Київ)|вулиці Лютеранській вулиці]]. Помер [[9 листопада]] [[1958]] року у [[Київ|Києві]], похований на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському цвинтарі]] (ділянка №&nbsp;9а, ряд 1, місце 5). На могилі прямокутна [[стела]] із сірого [[грані]]ту, вирізьблений [[барельєф]]. Автори надгробного пам'ятника&nbsp;— [[скульптор]] [[Макогон Іван Васильович|І. Макогон]] та [[архітектор]] П. Костирко<ref>[[Жадько Віктор Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Жадько]]. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 139.</ref>.
 
== Педагогічна діяльність ==
Рядок 70:
 
=== Багатоповерхові житлові будинки Києва ===
* [[Рейтарська вулиця (Київ)|Рейтарська вулиця]], 20/24&nbsp;— [[прибутковий будинок]] Г. Шлензкевича ([[1912]]);
* [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|Б.Вулиця ХмельницькгоБогдана Хмельницького]], 52 ([[1904]]);
* [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|Б. Хмельницькго]], 32&nbsp; — прибутковий будинок О. ТерещенкоТерещенка (1904);
* [[Вулиця Заньковецької (Київ)|МерінгівськаВулиця Заньковецької]], 7&nbsp; — прибутковий булинокбудинок (1904);
* [[Банкова вулиця (Київ)|Банкова вулиця]], 12;
* брав участь у спорудженні прибуткового будинку по [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській вулиці]], 22 (1903–1904; автор проекту [[Єрмаков Євген Федорович|Є.Євген Єрмаков]]);
* консультував спорудження будинку №&nbsp; 4—6 по [[Вулиця Антоновича (Київ)|вулиці Антоновича]] ([[1930-ті]] роки; архітектор Ф. Лєскова);
* [[Лютеранська вулиця (Київ)|Лютеранська вулиця]], 15;
* кутовий будинок на розі вулиць [[Рейтарська вулиця (Київ)|Рейтарської]] та [[Стрілецька вулиця (Київ)|Стрілецької]] (1904–1913);
* [[Лютеранська вулиця (Київ)|Лютеранська вулиця]], 21/12 на 24 квартири (початок 1930-х);
* проект будинків урядового центру й готелю на 500 номерів;
* проект паровозного депо [[Дарниця (залізнична станція)|станції «Дарниця»]];
* проект першого в Києві пам'ятника В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну на [[ПривокзальнаВокзальна площа (Київ)|ПривокзальнійВокзальній площі]] ([[1923]]).
 
=== Проекти в інших містах ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вербицький_Олександр_Матвійович