Всесвітня хокейна асоціація: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: доповнення
→‎Історія: доповнення
Рядок 14:
 
У першому чемпіонаті ВХА брали участь 67 НХЛівців. Щоб протистояти експансії ВХА, НХЛ вирішила зіграти на випередження поповнивши свої лави командами з Нью-Йорку та Атланти у 1972. У ВХА було 12 команд поділених на 2 дивізіони: [[Гартфорд Вейлерс|Нью-Інгланд Вейлерс]] (Бостон), Клівленд, Філадельфія, Оттава, Квебек та Нью-Йорк становили Східний Дивізіон; Вінніпег, Х'юстон, Лос-Анджелес, Альберта (Едмонтон), Mіннесота (Cент-Пол) та Чикаго - Західний Дивізіон. У першій фінальній серії «Нью-Інгланд Вейлерс» переміг [[Вінніпег Джетс (1972—1996)|Вінніпег Джетс]] 4:1. Також у першому ж сезоні ВХА провела свій матч всіх зірок, а одна з її ігор була показана на каналі [[CBS]]. Денні Лоусон став першим гравцем ВХА що досяг позначки в 50 шайб. У другомі сезоня ВХА уклала угоду з корпорацією АВКО, яка заснувала головний трофей цієї ліги - Кубок Авко, аналог [[Кубок Стенлі|Кубка Стенлі]]. У травні 1974 цей кубок завоював клуб «Х'юстон Аерос».
 
Подібно до НХЛ, ВХА також розширювалась та реорганізувалась. У червні 1974, ліга ділилася на три дивізіони (Канадський, Західний та Східний). «Фінікс» та «Індіанаполіс» стали новими командами при розширенні. Чергового удару по НХЛ зробили, коли «Торонто Торос» переманив до себе з [[Монреаль Канадієнс]] [[Френк Маховлич|Френка Маховліч]]. На відміну від НХЛ, власники клубів ВХА зрозуміли, як багато є хокейних талантів в Європі. У результаті «[[Вінніпег Джетс]]» був укомплектований здебільшого шведами і фінами, а не канадцями. Ульф Нільссон і Андерс Хедберг разом з [[Боббі Галл]]ом складали одну з найкращих трійок нападу 70-х. Цікаво, що в ВХА грали ряд матчів синіми і червоними шайбами, в надії, що їх буде краще видно по телебаченню, але ці надії не виправдалися. У ВХА домоглися важливої ​​віхи в хокейній історії, коли їм вдалося переконати Радянські посадові особи санкціонувати серію з 8 ігор між зірками ВХА та збірною СРСР. Турне відбулося восени 1974, радянські хокеїсти виграли серію 4:3, ще одна грала завершились внічию.
 
Між клубами НХЛ та ВХА завжди була конкуренція, зрештою вони провели між собою 68 матчів: 34 перемоги на рахунку клубів ВХА, 27 разів перемогли клуби НХЛ, ще сім матчів завершились внічию, різниця шайб 250:237 на користь ВХА.
 
Проблеми ВХА почались в сезоні 1975-1976, у лізі знову стало два дивізіони. Клуб «Торонто Торос» не витримав конкуренцію з боку [[Торонто Мейпл-Ліфс]] і переїхав до Бірмінгема, штат Алабама, змінивши назву на «Бірмінгем Буллс». Аналогічно, Крузейдерз зазнав величезних збитків у [[Клівленд]]і та переїхав до [[Сент-Пол (Міннесота)|Сент-Пола]], що зрештою не допомогло і вже до сезону 1977/78 ліга скоротилась з 12 до 8 команд, втративши Сент-Пол, Калгарі, Фінікс та Сан-Дієго. Війна двох ліг тривала. Обійшовши віковий ценз НХЛ, ВХА задрафтував 17-річного [[Вейн Грецкі|Вейна Грецкі]]. У НХЛ не пробачили цього, і коли відбулося злиття двох ліг, приз найкращому новачкові дістався не Вейну Грецкі, а [[Рей Бурк|Рею Бурку]], хоча Грецкі поступився у суперечці бомбардирів лише [[Марсель Діонн|Марселю Діонну]] з [[Лос-Анджелес Кінгс|Лос-Анджелеса]]. У ВХА підписав свій перший контракт ще один переспективний тінейджер - [[Марк Мессьє]]. Спроби нового президента ВХА Говарда Болдуїна нормалізувати відносини з НХЛ та стабілізувати ВХА не дали позитивних змін, ліга програла війну бюджетів НХЛ. Сторони, нарешті, сіли за стіл переговорів, в результаті яких чотири команди ВХА - «[[Гартфорд Вейлерс]]», «[[Квебек Нордікс]]», «[[Едмонтон Ойлерс]]» та «[[Вінніпег Джетс]]» поповнили НХЛ. Решта клубів не змогли виконати фінансових умов НХЛ. Зауважимо, що і цим 4 клубам дозволялося залишити у своєму складі лише 1 воротаря та 2 гравців (крім Едмонтона, якому окремим пунктом дозволили залишити Вейна Грецкі). Решта гравців повинні були повернутися або в свої старі клуби НХЛ або в ті клуби НХЛ, які побажають їх побачити в своїй команді.
 
Таким чином ВХА припинила своє існування після сезону 1978/79, залишивши після себе чотири нові клуби в НХЛ, а також новацію у виплаті заробітної плати, встановлювалась гранічна сума у десять мільйонів доларів для гравців (зірок клубів) та клубів, саме цю новацію застосували сторони конфлікту під час [[Національна хокейна ліга#Локаути|локауту 2004 року в НХЛ]].
 
== Переможці ==