Гірнича промисловість Туреччини: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Окремі галузі: Вікіфікація, replaced: ХХ ст → XX ст (4) за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Гірнича промисловість [[Туреччина|Туреччини]]'''.
== Загальна характеристика ==
Станом на 1998-99 рр. частка гірничої промисловості у ВВП становила всього 1%, у 2002
▲Станом на 1998-99 рр. частка гірничої промисловості у ВВП становила всього 1%, у 2002 р. – біля 1,5 %. На початку XXI ст. продукція гірничодобувної галузі становить бл. 1% експорту і 16,5% імпорту (див. табл. 1). В ній зайнято 171000 чол. На частку гірничодоб. пром-сти припадає бл. 7% вартості пром. продукції. Гірнича промисловість Туреччини на початку XXI ст. ще слабо розвинена і не відповідає потенційним можливостям країни. Провідну роль відіграє видобуток бурого вугілля, хромових, мідних руд, бокситів, боратів. Досягнутий рівень гірничого виробництва у вартісному вираженні становить 2,5 млрд дол. США, причому продукція на 500 млн дол. експортується. Розрахунки показують, що Туреччина може щорічно видобувати мінеральної сировини на 8-12 млрд дол., половину якої можна експортувати. Ця цифра збільшиться до 30 млрд дол., якщо перетворити сировину в готові продукти. До 2010 р. планується різке збільшення виробництва мінеральної сировини, якщо цей прогноз реалізовується, то Туреччина буде щорічно виробляти сировини на 10 млрд дол. США.
▲Таблиця 1. – Місце мінерального сектора в експорті-імпорті Туреччини, тис. дол. США.
{| border=1 cellspacing=0 cellpadding=0
|-
Рядок 17 ⟶ 16:
|-
| width=197 valign=top | Сільське та лісове господарства
| width=197 valign=top | <p align=center>1
| width=197 valign=top | <p align=center>2
|-
| width=197 valign=top | [[Риболовство]]
| width=197 valign=top | <p align=center>24
| width=197 valign=top | <p align=center>28
|-
| width=197 valign=top | Гірнича справа/кер'єрний
| width=197 valign=top | <p align=center>400
| width=197 valign=top | <p align=center>338
|-
| width=197 valign=top | [[Промисловість]]
| width=197 valign=top | <p align=center>25
| width=197 valign=top | <p align=center>28
|-
| width=197 valign=top | [[Інше]]
| width=197 valign=top | <p align=center>37
| width=197 valign=top | <p align=center>23
|-
| width=197 valign=top | '''Загалом'''
| width=197 valign=top | <p align=center>'''27
| width=197 valign=top | <p align=center>'''31
|-
| width=197 valign=top | [[Імпорт]]
Рядок 45 ⟶ 44:
|-
| width=197 valign=top | Сільське та лісове господарства
| width=197 valign=top | <p align=center>2
| width=197 valign=top | <p align=center>1
|-
| width=197 valign=top | [[Риболовство]]
| width=197 valign=top | <p align=center>1
| width=197 valign=top | <p align=center>879
|-
| width=197 valign=top | Гірнича справа/кер'єрний
| width=197 valign=top | <p align=center>7
| width=197 valign=top | <p align=center>6
|-
| width=197 valign=top | [[Промисловість]]
| width=197 valign=top | <p align=center>45
| width=197 valign=top | <p align=center>32
|-
| width=197 valign=top | [[Інше]]
| width=197 valign=top | <p align=center>251
| width=197 valign=top | <p align=center>200
|-
| width=197 valign=top | '''Загалом'''
| width=197 valign=top | <p align=center>'''54
| width=197 valign=top | <p align=center>'''40
|}
* [Mining Annual Review 2002]
== Окремі галузі ==
'''Нафта і газ.''' Видобуток нафти і газу в Т. в кінці XX
У 2001, TPAO, державна нафтовидобувна компанія, видобула близько 2
Споживання природного газу на 2001 р становило 6.8
[[Файл:Європа-вугілля.JPG|thumb|300px|right|Видобуток та імпорт вугілля у країнах Європи]]
'''Вугілля'''. Енергетична вугільна сировина представлена в Т. лігнітом, антрацитом і горючим сланцем. У 1940-і рр. видобуток вугілля в Т. перевищив 3
'''Залізо.''' Щорічний видобуток залізняку в Туреччині на
'''Боксити.''' Відкритий видобуток бокситів ведеться в центр. частині Т., в районі мм. Мугла і Сейдішехір. Переробка руд здійснюється на алюмінієвому комб-ті (м. Сейдішехір). У подальші 10 років видобуток бокситів повинен досягнути 1,5
'''Вольфрам'''. Видобуток вольфрамових руд комбінованим способом ведеться на родов. Улудаг. Збагач. ф-ка в м. Улудаг переробляє шеєлітові і вольфрамітові руди (1200 т вольфрамових концентратів).
'''Мідь'''. Видобуток мідних руд здійснюється в районах Мургул, Кюре і Ергані. Вміст міді в рудах 0,5-1,0
'''Хром.''' В кінці XX
На початку XXI
Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період
'''Ртуть.''' За видобутком ртутних руд Т. в кінці XX
'''Поліметали.''' Свинцево-цинкові руди добувають в осн. в Центр. Анатолії, в районі мм. Елязиг і Кайсері (руди з сер. вмістом Pb 4% і Zn 4,5%). Передбачається побудувати нові заводи по виробництву свинцю і цинку потужністю 50 тис. т по свинцю і 100 тис. т по цинку.
'''Золото і срібло.''' Починаючи з древніх часів, в Туреччині видобуто понад 4000 т золота. У 1985
Таблиця 2.
{| border=1 cellspacing=0 cellpadding=0
|-
| width=148 valign=top | '''Регіон'''
| width=148 valign=top | <p align=center>'''Золото,
| width=148 valign=top | <p align=center>'''Срібло,
|-
| width=148 valign=top | [[Ovacik, Izmir]]
Рядок 117 ⟶ 116:
| width=148 valign=top | [[Cerattepe, Artvin]]
| width=148 valign=top | <p align=center>30,3
| width=148 valign=top | <p align=center>1
|-
| width=148 valign=top | [[Kucukdere, Balikesir]]
Рядок 137 ⟶ 136:
| width=148 valign=top | [[Загалом]]
| width=148 valign=top | <p align=center>260
| width=148 valign=top | <p align=center>1
|}
На новому руднику Ovacik
Канадська компанія Eldorado Gold Corp. і компанія Hatch Associates Ltd. здійснюють проект освоєння золоторудного родов. Кісладаґ (Kisladag), розташованого в Півд.-Західній Туреччині. Підтверджені запаси руди категорії proven+probable (В+С1), підготовлені до експлуатації становлять 65.66
'''Нерудні корисні копалини''' формують 70
'''Гірничохімічна промисловість.''' Найбільш розвинутий видобуток борних руд і бариту. За видобутком борних руд Т. займає 1-е місце у світі (2002). Країна видобуває річно 475 тис. т бору, у вигляді В2О3. Виробництво через 10 років досягне 750 тис. т/рік В2О3. По бариту сумарні потужності всіх рудників країни 550 тис. т, а збагачувальних ф-к до 670 тис. т/рік. Майже половина продукції експортується. Експлуатацію родов. і виробництво боратів контролює компанія
Нерудна індустріальна сировина. У Т. ведеться розробка родов. числ. видів нерудної індустріальної сировини. Країна забезпечує бл. 60% світового видобутку корунду (р-н Мугла
'''З нерудних буд. матеріалів''' першорядне значення має видобуток мармуру і травертину. Турецький мармур за якістю відповідає міжнародним стандартам і конкурує з італійським. До 2010
Крім того, в Т. ведеться видобуток уранових, марганцевих, стибієвих руд, сірки, піриту, фосфоритів, перліту, азбесту, бентоніту, воластоніту, кварцового піску, кіаніту, кам. солі, сепіоліту (морської пінки), польового шпату, селітри і інш. Планується використати родовища рідкісноземельних елементів в Ескісехір для виробництва високотехнологічних продуктів.
== Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична
Керівництво всіма операціями в добувній промисловості здійснює Мін-во енергетики і природних ресурсів через Гірничорудне і Нафтове управління. Н.-д. роботи в галузі геології і гірн. справи проводять: Інститут вивчення і розробки мінеральної сировини (Анкара, засн. в 1935); Інститут сейсмології (Анкара, 1969); Інститут мармуру і дослідницьких робіт (Стамбул, 1972) і інш. Підготовку фахівців
▲Керівництво всіма операціями в добувній промисловості здійснює Мін-во енергетики і природних ресурсів через Гірничорудне і Нафтове управління. Н.-д. роботи в галузі геології і гірн. справи проводять: Інститут вивчення і розробки мінеральної сировини (Анкара, засн. в 1935); Інститут сейсмології (Анкара, 1969); Інститут мармуру і дослідницьких робіт (Стамбул, 1972) і інш. Підготовку фахівців гірничо-геол. профілю веде в осн. ф-т гірн. інженерів Стамбульського технол. університету (засн. 1773). Журнали гірничого профілю: “Maden tetkik ve arama estitusu yayiniari" (з 1939); “Yerbilimleri" (з 1976).
==Контактна інформація:==▼
Turkey. General Directorate of Mineral Research and Exploration (MTA), MTA 06520 Ankara; Phone: +90-312-287-9159; Fax: +90-312-287-9151; E-mail: dolphin@mtabim.mta.gov.tr ; http://www.mta.gov.tr/ Turkish Petroleum Corporation (TPAO), Mustafa Kemal Mah. 2. Cad. No: 86, 06520 Ankara; Phone: +90-312-286 90 06; Fax: +90-312-286 78 34; E-mail: zaksoy@petrol.tpao.gov.tr
== Див. також ==
* [[Корисні копалини Туреччини]],
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Туреччини]],
* [[Економіка Туреччини]],
* [[Геологія Туреччини]],
* [[Гідрогеологія Туреччини]],
* [[Сейсмічність Туреччини]].
== Джерела ==
* {{ГЕС3}}
{{Гірнича промисловість країн світу}}
|